Як пішла Ганна в Дунай по воду
І ступила Ганна на хитку кладку.

Приспів:

Ганна, моя панна,
Ягода моя червоная.

Кладка схитнулась, Ганна втонула,
Як потопала, тричі зринала.
Ганнина мати громаду збирала,
Громаду збирала, усім заказала:
— Не беріте, люди, у Дунаї води,
В Дунаї вода — Ганнина сльоза.
Не ловіте, люди, у Дунаї щуки,
В Дунаї щуки — Ганнині руки.
Не ловіте, люди, у Дунаї сомів,
У Дунаї соми — Ганнині ноги.
Не ламайте, люди, по лугам калини,
По лугам калина — Ганнина краса.
Не рвіте, люди, по лугам терну,
У лузі терен — Ганнині очі.
Не косіте, люди, по лугам трави,
По лугам трава — Ганнина коса.