Як у нас була Векла,
Що вилізла з пекла,
Вона ж таки Тимаха,
До кваші удаха.
Наробила кваші в діжці,
Стала кваша грати,
Потолок підіймати.
Хуки! Хуки! Хуки!
Та стопила кваша
Всі вулиці й луки!
Сюди їхав генерал
Василій Задонський,
Та в вуличку нашу,
Та витопив вісім конь
У ту саму квашу.
Та втопила Грицька,
Та втопила Яцька,
Втопила Івана,
Втопила Романа,
Утопила і того,
Що не знаєм і кого.
Ой ти ж, кваша, кваша,
Яка ж то ти мудра,
Увечері по губах,
А по утрах по штанах.
А ви, свині веселіться,
Радуйтеся по хлівах,
Піднімайте хвости,
Та ну по кваші брести!