Як я ішов од своєй миленькой,
Она за мном кликала:
Вернися же ся, мій любий козаче,
Чим я тебе прогнівала?

Ні, не верну, моє любе серце,
Ні, не верну ніколи.
Був я вчора під твоїм віконцем,
А ти мала іншого.

Ой не мала, мій любий козаче,
Ой не мала, не мала.
Він мя просив квітку розмарину,
Я му лишень подала.