Українські народні пісні

Бугай

Бугай
Бугай

Бугай — басовий інструмент. Звук видобувається ковзанням пальців по волосяному «хвостику», закріпленому на натягнутій шкірі. Висоту звуку змінюють силою натягування волосяного «хвостика».

Цей басовий інструмент належить до ударних мембранних. Але за оркестровою функцією (замінює басолю чи контрабас) його можна віднести до групи струнних басових інструментів. В народній музичній практиці використовується рідко. Зберігся в західних областях України, а також в Молдавії та Чехословаччині.

Відомостей про те, коли, як і де був створений цей оригінальний інструмент, у нас немає. Використовується лише в народних інструментальних ансамблях як бас. Ця обставина наводить на думку, що «бугай» був створений народними умільцями в пошуках заміни басолі простішим інструментом, доступним для кожної музично здібної людини. З цих причин, треба думати, «бугай» і прижився в музичному побуті народу.

Побудова «бугая» така: конусоподібне дерев’яне барильце завдовжки близько 50 сантиметрів, перехоплене в двох місцях обручами (залізними або дерев’яними). Вужче дно барильця діаметром 20—25 сантиметрів обтягнуте шкірою. Друге дно не набагато більше. Зі споду шкіри по діаметру барильця протягують товсту кишкову струну, яку часто подвоюють. В центрі натягнутої шкіри закріплюють пучок волосу з конячого хвоста. Чим довший волос, тим зручніше виконавцеві грати.

Один із виконавців тримає барильце, а другий посмикує вологими (змоченими квасом) пальцями обох рук за пучок волосу. Утворюється звук, що нагадує ревіння бугая (звідси й назва інструмента). Здібний музикант досягає подібності звуків субдомінанти, домінанти і тоніки того ладу, в якому виконується твір.

Ритмічні вартості, що достатньою мірою виразно звучать на цьому інструменті, є чвертки та вісімки. Звучання їх коротке, але сила звуку достатня не тільки для інструментального ансамблю, а навіть для цілого оркестру. Наприклад, під час виконання одного з народних танців оркестром українських народних інструментів у Мельниці-Подільській, Тернопільської області, звук цього інструмента, що дублював, щоправда, не досить чітко, партію басолі, покривав весь склад оркестру.

Роль «бугая» в ансамблі чи оркестрі другорядна. Самостійного значення він не має, бо на ньому не можна виконати навіть найпростішої мелодії. Його можна використовувати лише епізодично.

Дивіться також