Українські народні пісні

Дримба

Дримба
Дримба

За принципом звукодобування до духових язичкових інструментів наближається старовинний народний язичково-щипковий інструмент дримба 1, поширений серед багатьох народів світу. Вона придатна в основному для індивідуального користування, бо звук її слабенький, виразно чутний лише самому виконавцеві, про що складена коломийка:

А я собі дримбу куплю,
Аби була боса,
Вона мені задримбає
Коло мого носа.

Останнім часом, використовуючи механічний запис награвань на дримбі і штучно посилюючи її звучання, іноді по радіо передають мелодії у виконанні на дримбі, які зацікавили слухачів. Як факт відзначимо озвучення одного з епізодів фільму «Тіні забутих предків» награванням на дримбах жіночого ансамблю. Цей епізод своїм змістом і характером музичного оформлення справляє на глядача разюче враження. Досить поширена й тепер дримба серед вівчарів Закарпаття. В 1953 р. експедиція Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР записала на магнітофонну плівку награвання дримбаря, які з музичного погляду дуже простенькі.

Нижче подаємо танцювальну мелодію «Увиванець» у виконанні на дримбі (приклад 12).

«Увиванець»
«Увиванець»

Структура цього інструмента така: невеличка металева підківка, яка закінчується звуженим довгастим кінцем. Тримаючи лівою рукою за підківку, цей звужений кінець кладуть на зуби. Від середини підківки через звужений кінець її проходить тоненька, в кінці вигнута металева пластинка (язичок), яка приводиться в коливання щипком пальця. Утворюється специфічний звук — деренчання, висота якого змінюється залежно від положення рота. Одночасно рот є і резонатором.

Дримба має один постійний звук в межах малої або початкових звуків першої октави. Наприклад, дримба Юліани Іванівни Бобер з с. Пушкіново на Закарпатті має основний звук ля малої октави. Якість і висота звука залежить від величини дримби, товщини пластинки, особливостей гарту металу тощо.

Під час гри на цьому інструменті дуже помітна зміна висоти та тембру звука. Ясно чути ритмічний малюнок виконуваної мелодії. За твердженням Г. Хоткевича, на початку XIX ст. на заході дримба вважалась концертним віртуозним інструментом. В той час існували ансамблі дримбарів, які виконували складні музичні твори. Робили дримби переважно цигани-ковалі, які про себе навіть склали таку примовку: «Мені бити-кувати, варгани (дримби) роїти, на базар носити».

Дримба
Дримба

Звук видобувається за допомогою язичка, який приводять в коливання щипком пальця. Резонує і змінює висоту звуку порожнина рота.

Походження та примітки

1 В Закарпатській області її називають доромбою. Доромбати — грати на доромбі.

Дивіться також