Українські народні пісні

Зубівка (теленка)

Зубівка або теленка різниться від сопілки способом звукодобування, яке вимагає від виконавця відповідного тренування, бо в цьому процесі беруть участь не тільки губи, а й зуби. Очевидно, звідси походить і назва інструмента. Зубівка не має такого сердечника (чопика), який є в сопілці.

Зубівка. 1 — вхідний отвір. 2 — голосник
Зубівка. 1 — вхідний отвір. 2 — голосник

Більш давнім видом зубівки була теленка. На відміну від зубівки вона не має отворів для пальців. Висота звука на ній змінюється передуванням та затулюванням нижнього отвору на чверть, третину і половину вказівним пальцем правої руки.

Зубівка — звичайна дерев’яна дудочка, на якій, як і на сопілці, вирізують чи випікають шість голосових отворів, а той кінець, у який мають дути, конусовидно зрізають. Якщо подути збоку на гострі зрізи кінця, що упирається в зуби, дудочка звучатиме. Зубівка, як і сопілка, використовується в інструментальних ансамблях та оркестрах. Технічно цей інструмент дуже рухливий. Він навіть має перевагу над сопілкою, бо на ньому більш чітко і точно фіксується інтерваліка мелодії. Але цей інструмент має лише один тембровий відтінок, що нагадує звук флейти. Незважаючи на темброву обмеженість у порівнянні з сопілкою, виконання пісенних мелодій на зубівці стійке щодо ладової чіткості. Інструмент дуже поширений в західних областях України.

Сопілка-зубівка
Сопілка-зубівка

Дивіться також