Українські народні пісні

Кувиці (свиріль)

Кувиці
Кувиці

Це багатоцівковий інструмент, який на Русі носив назву «цевниця». Тепер на Україні його називають кувицями або свиріллю. Зустрічається в музичному побуті майже всіх народів світу. К. Майтингер, описуючи музичне життя малайців, зазначає, що в них є такі інструменти, як бубон, обтягнений шкірою з гадюки, пологі порожні колоди (сигнальні барабани) і флейта Пана, яка складається з чотирьох бамбукових цівок 1. Як бачимо, поруч з примітивними ударними інструментами малайці ще й тепер користуються простенькою за структурою свиріллю, яку автор книги справедливо назвав флейтою Пана, бо за структурою і принципами гри це та ж сама свиріль, яку древні греки назвали так на честь бога Пана.

Свиріль складається з кількох наглухо скріплених дудочок — кожна наступна коротша за попередню. Ці дудочки виготовляють з очерету, тростини, бамбука, деревини або навіть порожнистих кісток. Цівки розташовувались по-різному: більш поширена так звана однобічна свиріль, в якій дудочки розташовані послідовно від найдовшої до найкоротшої; в двобічній свирілі найдовша цівка посередині, а від неї в обидва боки дедалі менші. Скріплюють їх між собою також по-різному: зв’язують або кріплять до дерев’яної основи. Була свиріль з незакріпленими дудочками. Виконавець підбирав їх, утворюючи потрібну настройку звукоряду, і грав, тримаючи просто в руках.

Підстроюють дудочки чопиками, якими наглухо затикають нижні отвори. Змінюючи чопиком глибину дудочок, відповідно підвищують чи понижують їх звуки. За цим принципом настроюють дудочки в потрібний звукоряд, який буває переважно діатонічним.

Виготовлена Є. Бобровниковим свиріль має діапазон від мі першої октави до соль третьої октави. Звукоряд — діатонічний (приклад 10).

Звукоряд свирілі
Звукоряд свирілі

З кожної дудочки видобувається один звук. Отож на його однобічній свирілі 17 дудочок. Якщо, тримаючи в руці, провести свиріль перед губами, злегенька дуючи в неї, то звучатиме гамоподібний звукоряд.

Принципи гри на свирілі такі самі, як і на губній гармонії. На них виконуються протяжні і швидкі мелодії, а також інструментальні награвання (імпровізації). Найкраще вдається виконання жвавих танцювальних мелодій.

Тепер свиріль в народі не побутує. Але завдяки творчим зусиллям і виконавській діяльності артиста Державного українського народного хору Є. Бобровникова цей інструмент не тільки відроджений, а й значно удосконалений. Він звучить в концертах цього прославленого колективу, викликаючи захоплення слухачів. Чудовий виконавець-віртуоз на українських духових інструментах, зокрема на сопілці і на свирілі, Є. Бобровников пропонує виготовляти кожну дудочку з губником і голосником, як на сопілці. Вказуючи точні розміри цівок, він вважає, що кожна з них може давати кілька звуків, як теленка. «Затуляючи і відтуляючи пальцями глухий кінець, грають терції, сексти, октави», — пише він в згаданій книжці 2.

Тепер пожвавився інтерес до цього простенького інструмента як серед виконавців, так і серед слухачів. Не виключена можливість, що свиріль, як це спостерігається тепер в Румунії і Молдавії, посяде гідне місце в музичному житті українського народу як сольний та оркестровий інструмент.

Кувиці
Кувиці

Діапазон залежить від кількості трубочок.

Звукоряд — діатонічний.

Походження та примітки

1 К. Майтингер, Охота за головами на Соломоновых островах, М., 1957, стор. 196.

2 Є. Бобровников, Грай, музико, стор. 48—49.

Дивіться також