Українські народні пісні

Півтораденцівка

Півтораденцівка. 1 — голосники, 2 — вхідні отвори, 3 — денця
Півтораденцівка. 1 — голосники, 2 — вхідні отвори, 3 — денця

Звичайну сопілку, про яку вже говорилося, гуцули ще називають денцівкою (чопик, за допомогою якого створюють свисток, вони називали денцем, звідки і походить назва інструмента). На основі денцівки народ створив півтора- та дводенцівку. Ці інструменти виготовляються з одного шматка дерева довжиною близько півметра, шириною 4 сантиметри і товщиною біля 2,5 сантиметра. Поздовж цього бруска просвердлюють два паралельні отвори. Довжина першого, на якому вирізують шість ігрових отворів для пальців, дорівнює довжині бруска дерева, на якому відтворюється один постійний звук, — близько 24-х сантиметрів. Важливо, щоб звук, який видобувається з другого отвору, був на квінту вищим.

Як і в сопілці, в отвори півтораденцівки вставляються денця-чопики, за допомогою яких утворюються свисткові механізми. Виконавець на півтораденцівці одночасно дує в два свистки. Звучання цього інструмента, як і принцип гри на ньому, дещо нагадує волинку (про неї — далі). Настройка ігрової дудочки може бути різною, залежно від смаків і уподобань виконавця. Настроюється так, як і сопілка.

Тембр півтораденцівки залежить не лише від породи дерева, а й значною мірою від розмірів інструмента. Так, півтораденцівка із звукорядом ігрової дудочки від соль малої октави до соль другої октави відзначається досить густим і приємним тембром.

Дивіться також