Українські народні пісні

Сурма

Сурма — один із видів козацької дерев’яної труби, звук на якій видобувався подвійною тростю гобойного типу. Про те, що сурма була військовим інструментом, довідуємось із думи «Три брати Самарськії»:

Попросимо ми свого меншого брата,
Нехай наш найменший брат на ноги козацькії вставає,
У тонкії військовії суремки зіграє.
То будуть козаки чистим полем гуляти,
Будуть наші ігри козацькії зачувати,
Будуть вони до нас приїжджати... 1

Тут сурма змальовується як сигнальний військовий інструмент. З наступних слів найменшого брата «Хоч я, братця, буду в тонкії суремки жалібненько іграти» дізнаємося, що сурма була не лише сигнальним інструментом, на ній можна було грати й «жалібненькі» мелодії.

«Пряме відношення до військових спеціальностей, — пише з приводу козацької полкової музики відомий історик Ф. П. Шевченко, — мали сурмачі, трубачі, довбуші (вони були в козацькому полку і навіть у багатьох сотнях») 2.

Гнат Хоткевич вважав, що сурма запозичена українцями у східних народів і що її назва походить від однотипних інструментів сурная або зурни..

Сурми були різні за розмірами. Робили їх з карагача — дуже твердої породи дерева. На сурмі вирізали сім отворів для пальців. У верхню її частину, яка закінчувалась мідною трубочкою, вставляли гобойного типу трость (подвійну).

Сурма витіснена з ужитку поширенням мідних інструментів, які входять у склад сучасних духових оркестрів. Її намагається відродити В. Зуляк і використати в організованому ним самодіяльному оркестрі українських народних інструментів.

Походження та примітки

1 «Українські народні думи та історичні пісні», К., 1955, стор. 32.

2 Ф. П. Шевченко, Політичні та економічні зв’язки України з Росією в середині XVII ст., К., 1959, стор. 185.

Дивіться також