Українські народні пісні

Труба (лігава)

Труба — вид трембіти, яка побутує на Волинському Поліссі. Відрізняється вона від трембіти тим, що значно коротша. Трапляються труби трохи довші метра. Зовні труба дещо нагадує ріг, але значно ширша, особливо у верхній частині. Звук труби, сильний і трохи гугнявий, видобувають, вдуваючи повітря через дерев’яний мундштук. Використовується, як ріг і трембіта, в основному для передачі сигналів.

Труби разом з іншими духовими та ударними інструментами входили до складу козацької полкової музики. В документі під назвою «Реєстр заслуги музыки войсковой року 1711 октоврия» повідомляється про виплату грошей «Семенови слипому трубачови — 50 золотых, Лукьянови трубачови — 15 коп, Данылову сынови слипому — 10 коп, а всей музыци войсковой окром грошевой платы постав сукна дарму всем шести человекам через рок давати» 1.

Труби для військових духових оркестрів виготовляли не тільки дерев’яні, а й металеві, переважно мідні. Використовувались труби разом з ударними інструментами в війську як сигнали в походах і боях, під час зустрічі послів, гостей, перед відкриттям ради тощо.

Кожна труба мала певне призначення: сповіщати про сідлання коня, посадку вершника, вихід у похід тощо. Очевидно, була розроблена певна сигналізація, яку в потрібний час трубачі виконували. Ця традиція збереглася в кінних військових частинах до нашого часу. Сигналіст, який завжди знаходиться поруч з командиром, всі накази його передає, граючи на горні (так тепер називають мідну трубу) умовні сигнали.

Щойно описана труба тепер не має істотного значення в музичному житті українського народу. її замінили досконалі духові інструменти — корнети, сучасні труби, тромбони та ін.

Походження та примітки

1 «Киевская старина», т. XXXIX, К., стор. 296.

Дивіться також