Українські народні пісні

Басоля

Історична довідка

Г. Хоткевич вважав, що басоля запозичена українцями, що «прийшла вона до нашого народу мабуть трохи пізніше, ніж скрипка, і була рідшим інструментом (ще й тепер не всюди вживається); особливих змін цей інструмент при переході до України не перетерпів: і формою, і величиною зостався той же...» [102, с. 34]. Через кілька років він більш однозначно заявив, що «під назвою баса, або басолі, в Україні розуміють віолончель, яка грає басовий акомпанемент в ансамблі зі скрипкою» [104, с. 28].

Ототожнюючи басолю з віолончеллю і підміняючи ці поняття віолами, А. Гуменюк наводить приклад, як у середині XVII ст. на весіллі сина Б. Хмельницького, Тимоша, грав ансамбль з віолою: «П. Тиміш послав по свого музику: по органіста, 3 скрипалів, віоліста і пузаніста (велика басова труба). Грали йому по-польськи, як тоді розвеселивсь, велів іти в танець козакам...» [29, т. IX, с. 479]. А. Гуменюк з цього факту починає відлік часу появи басолі на Україні і припускає, що козаки завезли з Європи не лише торбан і скрипку, а й віолу, тромбон та інші інструменти. Але, по-перше, не відомо, чи та віола на весіллі Т. Хмельницького була басовою; по-друге, від віоли басової до басолі досить велика відстань; по-третє, таке активне запозичення козаками європейських інструментів під час Фландрської війни, в якій козацтво брало участь, теж вимагає певних доказів.

Є підстави вважати, що басоля походить від польського аналога, яким є басетля. Звідси й споріднена назва. Басолі бувають різних розмірів, строїв і з різною кількістю струн. Але ототожнювати їх з віолончеллю не слід. Частіше за все басолі значно більші за розміром, ніж віолончель. Музична функція басолі принципово інша, ніж у віолончелі. Якщо віолончель — професійний концертний інструмент ансамблевого і сольного призначення, то басоля — лише народний ансамблевий інструмент. Він не веде мелодію, а тільки акомпанує інструментам, що виконують цю функцію в троїстих музиках: скрипці, цимбалам, сопілці, флоярі та ін. Очевидно, і з’явилася басоля в процесі формування в Україні малих інструментальних ансамблів, зокрема троїстої музики, і на їх потребу. Нагадаємо, що у скоморошому вжитку був відомий акомпануючий інструмент такого плану — це гудище, тобто гудок великого розміру, на якому грали дугоподібним смичком; однак інструмент цей був незручний і мав, судячи з усього, гугнявий тембр.

Згідно з інформацією Г. Хоткевича, в одному полтавському ансамблі грали одночасно дві басолі: одна традиційна, на ній грали смичком, на другій — лише щипком. Щипкова басоля мала в підгрифку гвинт, що був зв’язаний з усіма струнами і ледве торкався верхньої деки. Під час щипка струни гвинт, трохи торкаючись дерева, дзижчав, і це дзижчання було своєрідним забарвленням до піцикато.

Характерною особливістю басолі є також те, що вона не така тендітна, як віолончель. Оскільки в басолі інша сфера побутування, її роблять більш міцною, здатною до гри під дощем, снігом, на морозі, спроможною витримувати різні весільні перипетії і часом пригоди музики на підпитку... Г. Хоткевич бачив навіть одну металеву басолю, що могла витримати всі удари долі.

Чверть століття тому під час чергової експедиції на Полтавщину в пошуках музичних інструментів автору вдалося знайти та отримати для музейної колекції чотириструнну басолю, що акомпанувала в с. Білоцерківка на святі лісника разом зі скрипкою і гармошкою [108, с. 11].

У різних регіонах України басоля має свої особливості. У центральних областях це чотириструнний інструмент, у західних — триструнний. Стрій їх теж різний.

Басоля часто фігурує в народних піснях, переказах, легендах. Так, на Київщині на мелодію «Кучерявої Катерини» співають:

На вулиці скрипка грає,
Бас гуде, вимовляє.

А ось як співають про басолю в одній галицькій пісні:

Ой пішов я на ярмарок, на самого Спаса,
Не мав єм си що купити — купив єм си баса.
Ой прийшов я до домочку та вер межи діти.
Як зачали мої діти на басу гудіти.

В одній з наведених Г. Хоткевичем галицьких легенд розповідається, як парубок купив солі і насипав її у глибоку кишеню. Побачивши у шинку музик, пішов трохи потанцювати і танцював аж поки сіль не почала висипатися. Люди в такт танцю приспівують:

Ой парубче, сіль сиплеться,
Ой парубче, сіль сиплеться,

на що той відповідає:

Тепер мені не до солі,
Коли грають на басолі!

Опис і характеристика

Басоля триструнна. XIX ст.
Басоля триструнна. XIX ст.
Басоля п’ятиструнна з бильцем. XIX ст.
Басоля п’ятиструнна з бильцем. XIX ст.

Зовні басоля — це великий скрипкоподібний інструмент, за розміром більший від віолончелі, але менший за контрабас. Її будова, назви деталей — такі самі, як і народної скрипки. Як і більшість народних інструментів, басоля не має стандартних розмірів.

На басолі грають коротким прямим смичком. У Закарпатті побутує також п’ятиструнна басоля. На ній грають не смичком, а ударом спеціального дерев’яного молоточка — бильця або щипком плектра. Це щипково-ударний інструмент і за прийнятою нами системою його слід подати з іншим індексом і серед струнних ударних. Але, як виключення, вважаємо доцільним нагадати про цей інструмент тут з огляду на його спорідненість з іншими басолями. На грифі цієї басолі є рухомі поріжки, які музика може підіймати й опускати, вкорочуючи чи продовжуючи струни, і тим самим миттєво перестроювати інструмент у різні тональності навіть під час гри.

Реставрована київським майстром В. Мільграмом Бильце нагадує виготовлену з твердої деревини тростину вкороченого смичка з клювоподібним кінцем.

Стрій триструнної басолі — квартовий:

Стрій триструнної басолі
Стрій триструнної басолі

Діапазон — від ре великої октави до ля першої октави. Зустрічаються й інші строї триструнних басоль, зокрема квінтовий.

Стрій чотириструнної басолі — квінтовий:

Стрій чотириструнної басолі
Стрій чотириструнної басолі

Діапазон — від до великої октави до мі другої октави. Наведемо параметри двох басоль з колекції Державного музею театрального, музичного і кіномистецтва України.

Триструнна басоля

Чотириструнна басоля

Мензура:

650

800

Загальна довжина:

1220

1435

Довжина корпусу:

725

813

Ширина нижнього овалу:

440

525

Ширина верхнього овалу:

370

410

Дивіться також