Українські народні пісні

Брязкальця

Брязкальця А. Заярузного. 1983. Київ
Брязкальця А. Заярузного. 1983. Київ
Мезинський шумлячий браслет
Мезинський шумлячий браслет

Уже первісна людина звернула увагу на предмети, які, вдаряючись один об одного, викликають привабливий звук. Це певним чином оброблені кістки тварин, камінці, ракушки, глиняні кульки тощо. Об’єднавши ці предмети, людина отримала своєрідне знаряддя для видобування звука.

Саме такі звучні знаряддя, що складаються з кількох предметів, які при струшуванні вдаряються один об одного і утворюють специфічний звук (брязкіт), ми і маємо на увазі під словом «брязкальця».

Гуркотливі предмети можуть бути нанизані на тонкий ремінець, шнур, жильну струну, дріт, стрижень або підвішені на якомусь предметі так, щоб при струшуванні вони вдарялись один об одного.

Як справедливо зазначав Е. Штокман, дослідники не завжди приділяли належну увагу шумовим інструментам, вважаючи справжніми інструментами лише ті, на яких виконується мелодія, чи гармонічний супровід. Тому про шумові ми знаємо значно менше, хоча для вивчення музичного інструментарію народу це теж необхідно. Наприклад, брязкальце, що створює лише шум, здатне відігравати в народному житті таку саму роль, як і власне музичний інструмент [114, є. 39].

У вступі до розділу ідіофонів ми вже говорили про знайдений археологами «шумлячий браслет» часів мезинської пізньо-палеолітичної культури. Браслет цей набрано з окремих пластин, вирізаних з кісток мамонта.

На думку авторитетних фахівців, «шумлячий браслет» був інструментом типу кастаньєт, що супроводжував танець первісних людей. Цей набірний браслет є поки що найдавнішим зразком брязкалець на території України.

У XIX — XX ст. в Україні використовувалися брязкальця з різних металевих пластин: мідних, латунних, сталевих, часом навіть срібних. За свідченням Г. Хоткевича, в Олександропільській могилі знайшли деревце, на якому висіли срібні листочки. Струснувши таке деревце, можна було отримати ефект брязкоту.

У багатьох регіонах України як весільний атрибут використовуються брязкальця у вигляді деревця. До невеликої гілки прив’язували (часом нанизували) різні металеві пластинки (тарілочки), дзвіночки, бубончики, а потім прикрашали це деревце стрічками і квітами.

Таким весільним «бунчуком» старший боярин супроводжував всі свої ритуальні дії, давав певний знак музикантам або просто подзвонював у такт маршової чи танцювальної музики.

Нині в переважній більшості різні види брязкалець виготовляються як дитячі іграшки.

Дивіться також