Українські народні пісні

Гребінець

Гребінець відноситься до вільних мирлитонів, мембрана в яких безпосередньо піддається дії повітря без його попереднього накопичення в резервуарі. Це, наприклад, шовкова смужка, цигарковий папір, фольга чи целофан на гребінці.

Сільським дітям, особливо під час випасу худоби, нерідко доводиться починати власну музичну практику з гри на такому інструменті. Хлопчики прикладають до рота тоненький папір і притискають його гребінцем (розчіскою). Далі вони наспівують будь-яку мелодію (здебільшого закритим ротом), а мембрана надає їй специфічного звучання. Під час такої гри мембрана ніби ділиться зубчиками гребінця на багато частинок, кожна з яких має дещо різну частоту коливання, залежно від того, на якій відстані від середини губ міститься (адже тут найсильніший струмінь повітря). Все це породжує складну систему обертонів і відповідний тембр звука, який дає змогу двом—трьом пастушкам у полі такою грою імітувати цілий оркестр.

На гребінці грають і дорослі, особливо на сільському весіллі. Коли вже немає музикантів, то саме цей інструмент веде основну мелодію, супроводжувану рублем і качалкою, пічною затулою...

Дивіться також