Українські народні пісні

Ріг

Ріг. Друга половина XX ст. Закарпаття
Ріг. Друга половина XX ст. Закарпаття

Ріг — один з найдавніших сигнальних інструментів. Найстаріші згадки про нього є в Старому Завіті, де цей інструмент фігурує як ритуальний. Тоді це був примітивний, грубої обробки баранячий ріг (шофар), який ще не мав мундштука, на ньому можна було видобути два—три звуки, але люди вірили, що цей інструмент наділений магічною силою, і що його звуки долітають до самого Господа.

Є всі підстави вважати, що бивні мамонта, натуральні роги тура і буйвола використовувалися вже в первісному суспільстві, оскільки вони є готовосформованими конічними трубами.

Ріг застосовувався як пастуший, мисливський, військовий і поштовий, а пізніше — суто музичний інструмент. Натуральні роги використовувалися багатьма народами Європи, Азії аж до середніх віків. В Європі розрізняли три типи рогів: малий (кривий цинк), середній і повний [110, с. 16]. Частіше за все використовували роги буйвола. В XIV ст. форму рога починають імітувати дерев’яними, пізніше — мідними трубами. Згодом роги почали вигинати до кільцеподібної форми: такі роги, спочатку в один, а потім у два—три оберти, називали лісовими (waldhorn). Наприкінці XV — початку XVI ст. в Європі використовували гнуті роги для подачі поштових сигналів. З гнутих мідних труб поступово почали формуватися професійні духові інструменти.

В Україні роги відомі з часів Київської Русі як інструменти бойових дружин. Вони мали різну форму: прямі, гнуті, виті. їх будова проста: у вужчий отвір рога вставляли дерев’яний мундштук.

У побуті сигнал рога допомагав зорієнтувати людину, що заблудилася в негоду (туман, хуртовину тощо). Для мисливців ріг також був засобом зв’язку. Такі роги мали, як правило, металевий мундштук.

У XVIII ст. в шляхетних маєтках України були популярними рогові оркестри, де вже використовувалися мідні інструменти.

У Карпатському регіоні і Поліссі ріг і нині використовується як сигнальний інструмент, хоча ця його функція значно звузилася. На Гуцульщині ще збереглася й ритуальна та обрядова функція рога. Його, зокрема, використовують для виконання вступів до колядок та плесів у ансамблі з трембітою [119, с. 59].

У гуцульському музичному побуті використовують як натуральні волячі роги з металевим мундштуком, так і повністю дерев’яні. Виготовляють дерев’яний ріг за тією самою технологією, що й трембіту, але якщо на трембіту йде рівна смерека, то на ріг — дугоподібна гілляка. Її розколюють уздовж, вишкрібають серцевину, потім обидві половинки склеюють, обмотавши їх березовою корою або обхопивши дерев’яними чи дротяними обручами. Натуральні роги спочатку вимочували, виварювали, а потім прорізали в них отвори.

Дивіться також