Українські народні пісні

Ріжок

Квартет ріжків Д. Демінчука. 1983
Квартет ріжків Д. Демінчука. 1983

Ріжок належить до найдавніших духових язичкових інструментів, що відомі на території України з часів Київської Русі і в народі часто називалися «шоломія», «шоломая» (від фр. chalumeau — очерет).

Механізм звукоутворення в язичкових інструментах можна уявити так. Якщо зрізати очеретяну трубку завдовжки 40—50 мм і на її бічній поверхні надрізати смужку міліметрів 20, щоб вона одним кінцем трималася трубки, то ця трубка і називається пищиком, а тонка смужка — язичком, що збуджує струмінь повітря. Якщо пищик взяти в рот і вдувати в нього повітря, язичок починає вібрувати, то відкриваючи, то закриваючи струмінь повітря і утворюючи характерний звук. Такий пищик вставляють у верхній отвір більшості шалмеїв.

Є письмові згадки про використання шалмеїв у Києві наприкінці XVI ст. для виконання псальмів [102, с. 260].

Найпростішим із шалмеїв є ріжок. У Росії цей інструмент називається жалєйкою через свій сумний тембр звука, хоча в ріжків переважає гучний крикливий звук. В основному ріжок використовується пастушками для простеньких награвань.

Спочатку ріжок був і сигнальним, і магічно-ритуальним інструментом, але в другій половині XX ст. ці функції були втрачені. В ріжку використовується одинарна трость, виготовлена описаним вище способом. Її роблять з очеретини чи з гусячого пера. Висота звука змінюється пальцьовими отворами на трубці. Їх буває переважно п’ять—шість, звукоряд діатонічний. Такі ріжки зустрічаються на Житомирщині, Рівненщині, Волині. В найпростіших з ріжків може взагалі не бути пальцьових отворів. Просто весною, коли по деревах іде сік і легко знімається кора, її зрізають широкими смужками з верби (закручують) у вигляді розтруба. Цей розтруб припасовують до очеретяної трубки з пищиком (тростиною), і сигнальний інструмент готовий. Розтруб з трубкою з’єднують так. Корою розтруба в найвужчому місці стискають трубку і закріплюють, проткнувши кору кілочком. За кілька годин розтруб із кори підсихає і ще міцніше затискує у своїх обіймах трубку. Це інструмент пастушків на одну весну. Наступної весни будуть зроблені нові ріжки. Автор у 1970 р. отримав для музею в с. Деревок Любешівського р-ну Волинської обл. ріжок на п’ять пальцьових отворів. На ньому грав 70-річний учасник обласного фестивалю художньої самодіяльності Я. Любежанин. У музичному побуті в цей час інструмент використовувався лише як розважальний, і тому на ньому виконували нескладну маршову і танцювальну музику, імітували спів півня тощо.

Загальна довжина цього ріжка становить 400 мм, у тому числі дерев’яної трубки — 266 мм, натурального ріжка — 104 мм, виступаючої частини тростини — 30 мм. Звукоряд діатонічний у межах першої октави.

У 1980 р. Є. Бобровников виготовив з бузини і бамбука сім’ю з п’яти ріжків діатонічного звукоряду, що мали по шість—дев’ять пальцьових отворів. Окремі з цих ріжків використовувалися ним в інструментальній групі Українського народного хору ім. Г. Г Верьовки, а пізніше — в керованих Є. Бобровниковим самодіяльних колективах.

У 1983 р. Д. Демінчук виготовив квартет ріжків хроматичного звукоряду: трубки — яворові, розтруби — з натурального коров’ячого рогу, тростини — пластмасові (вони надійніші: не так швидко ламаються і довше служать). Кожен ріжок має десятипальцьову аплікатуру, при тому що ріжки мають по 12 ігрових отворів, оскільки на місці окремих великих отворів прорізано по два малих. Така конструкція дає можливість, закриваючи один маленький отвір, змінювати висоту звука на півтону, а закриваючи два отвори, — на цілий тон.

Основні параметри квартету ріжків Д. Демінчука наведено нижче.

Інструмент

Діапазон

Довжина, мм

Ріг-сопрано

ля 1 — ля 2

310

Ріг-альт

мі 1 — мі 2

350

Ріг-тенор

ре — ре 1

360

Ріг-бас

Ля — ля

455

Сім’я ріжків використовується епізодично в професійній та аматорській музиці.