Українські народні пісні

Теленка, або тилинка (телинка)

Теленка Д. Левицького. 1982. Чернівці
Теленка Д. Левицького. 1982. Чернівці

Як уже зазначалося, відкриті флейти — це такі, в яких немає свисткового пристосування. Вони є найдавнішими з духових інструментів. їхніми попередниками були трубчасті кістки, очеретяні, бамбукові чи глиняні трубки. Подібного характеру музичні інструменти знані багатьма народами світу. Довгі бамбукові відкриті флейти були відомі китайцям, індійцям. Конголезці робили такі інструменти зі слонових бивнів, ацтеки — із глини, обтягнувши їх зовні шкірою. Як пише Г. Хоткевич, «знали таку флейту й мідоперси, фрігійці, сирійці й лідійці, знав таку флейту Ізраїль, Єгипет, Древня Греція (aulos)» [102, с. 191]. Мали такий інструмент з давніх-давен і слов’яни, у тому числі й українці, хоча перші його описи здійснені В. Шухевичем на початку XX ст Теленка, або тилинка — найпростіший вид поздовжньої флейти. Вона поширена переважно в Карпатському регіоні України як вівчарський інструмент. Проте в 1997 р. експедиція Національної музичної академії України виявила безотвірні «свистки» (трубки) з бузини і в Конотопському р-ні Сумської обл., на яких грають як на теленці [99, с. 108]. Одні вважають теленку переважно відкритою флейтою (І. Мацієвський), інші стверджують, що більш за все поширена закрита теленка (зі свистком). Ми констатуємо два різновиди теленки: із свистком (закриті) і без нього — відкриті. І ті і інші зустрічаються в музичному побуті. А їх зразки можна побачити в різних музеях.

Головна ж ознака теленки полягає в тому, що вона не має пальцьових отворів. Зовні це просто циліндрична трубка завдовжки 500—650 мм. її виготовляють з ліщини, верби, бузини. У відкритої теленки верхній торець трубки загострений. Музикант притискає теленку до губ і, тримаючи її навскісно, вдуває повітря під кутом, щоб повітряний струмінь розсікався об гострий край стінки ствола. Висота звука теленки залежить від сили вдування повітря і техніки перекриття нижнього (вихідного) отвору вказівним пальцем правої руки. Звукоряд теленки побудований на обертонах. І. Мацієвський пише про теленку як відкриту флейту, де мелодія, що складається з тонів повного (октавою вище) та неповного звукорядів супроводжується бурдоном («гуком») самого виконавця [63, с. 37]. Дослідник зазначає, що такий бурдонний приспів до музики настільки традиційний для бойків і поширений навіть у наш час, що іноді супроводжує скрипку, де «гук» не пов’язаний із звуковидобуванням на інструменті.

Очевидно, Г. Хоткевич не зустрічав відкритої теленки, бо у своїх працях він подав лише інформацію про свисткову (заднену) теленку [102, с. 202]: «Робиться (вона. — Л. Ч.) так, що зі свіжої верби стягується кора, пищок закладається денцем і має воронку. Дірок на цівці нема. Модуляція походить від того, що глухий кінець цівки то затуляється, то відтуляється пальцем». Насправді для зміни висоти звука в описі бракує ще вказівки змінювати силу вдування повітря. Має також значення, чи «глухий кінець» (нижній отвір) закривається повністю, чи частково. Існує також варіант теленки, нижній отвір в якій зміщують з денця на циліндричну поверхню, а саме денце повністю закрите. Це, як правило, роблять, коли діаметр ствола широкий і пальцем його незручно перекрити. Тоді знизу на бічній поверхні вирізують вихідний отвір потрібного діаметра. За спостереженням Г. Хоткевича, на теленках грають переважно молоді хлопці. Ось як фігурує теленка в гуцульській пісеньці:

Ой піду я в полонинку,
Сєду на калинку,
Молоденький вівчєричок
Іграє в телинку.
Але у тій телиночці
Дух сі затинає,
Молоденький вівчєричок
Вівці завертає.

Наводимо приклад коломийки, виконуваної на теленці:

Приклад коломийки, виконуваної на теленці
Приклад коломийки, виконуваної на теленці

У Державному музеї театрального, музичного і кіномистецтва України є дві теленки, що належать до середини XX ст. Одна — з Верховинського р-ну на Івано-Франківщині. Це відкрита теленка завдовжки 632 мм, діаметра 16 мм, з ліщини. Її поверхня покрита розводами темно- та світло-коричневого кольору. На цьому фоні — різьблений орнамент у вигляді гілок смереки. Друга теленка — свисткова, виготовлена з пластмасової трубки завдовжки 517 мм, діаметр ствола становить 15 мм. Її зробив артист Є. Бобровников для власної концертної діяльності.