Українські народні пісні

Трембіта

Трембіта
Трембіта

Давнім мундштучним інструментом Карпатського регіону, який має вигляд довгої конусоподібної дерев’яної труби без пальцьових отворів, є трембіта. Її сигнал чути на відстань понад 10 км. У давнину дозорці, виставлені на вершинах гір, могли, ніби по естафеті, один через одного спеціальними умовними сигналами попередити населення про наближення ворога. В наш час трембіта — це сигнальний і ритуальний інструмент. Перш за все у неї є ряд важливих функцій, пов’язаних з віковічною практикою гірських жителів, їх побутом.

Сигналом трембіти старший чабан повідомляє пастухів про полудневе доїння, увечері — збирає розкидані по горах отари, допомагає зорієнтуватися у негоду. Завдяки звукові трембіти підпасичі в густий туман орієнтуються, куди гнати стада, щоб вони не потрапили в прірву і т. ін.

Будучи ритуальним інструментом, трембіта є неодмінним учасником масових урочистостей гуцулів і бойків. Трембітарі сповіщають про весняне свято — вихід на полонини, про наближення колядників, іноді подають старт плотогонам, що сплавляють ліс по гірських ріках, а часом спеціальною сумною мелодією повідомляють про смерть когось із гірських жителів. У 1978 р. Б. Яремко зафіксував у с. Брустурів гру 22-х трембітарів, що брали участь у похоронному обряді [119, с. 58].

Люди знають сигнали трембіти, як вона звучить «на сумно», «на весело» і т. д. При цьому мелодія трембіти, призначена для різних випадків, може іноді й збігатися, але мешканці Карпат розрізняють її за інтонацією.

Довжина трембіти 2,5—4 м. Діаметр розтруба 60—100 мм. Бойківські трембіти мають, як правило, ширший розтруб, ніж гуцульські. Роблять трембіту зі смереки. Дерево обрубують сокирою до розмірів майбутньої трембіти, потім розколюють уздовж. Серцевину вишкрібають, а обидві половини склеюють живицею (сосновою смолою, каніфоллю), обмотуючи зовні березовою корою. У верхній (вужчий) отвір трембіти вставляють дерев’яний мундштук. Як зазначає Г. Хоткевич, найкращі трембіти роблять з громовиці, тобто з дерева, в яке вдарив грім. У гуцулів склалася власна термінологія, пов’язана з будовою трембіти. Зокрема, мундштук тут називають «пищик», «сисак», а розширена нижня частина трембіти зветься голосницею.

Висота звука в трембіті залежить від сили вдування повітря. Трембіта має натуральний звукоряд, а діапазон її сягає до трьох октав. Проте в нижньому регістрі звучать лише окремі (сигнальні) звуки, мелодію ж грають в основному у верхньому регістрі.

Трембіти, залежно від розмірів інструмента, його мензури, мають різний звукоряд.

Подаємо один з прикладів звукоряду трембіти:

Звукоряд трембіти
Звукоряд трембіти

У наш час на Гуцульщині іноді зустрічаються металеві розбірні трембіти, які легше транспортувати. Зустрічаються й короткі бляшані трембіти з мундштуком від тенорової чи басової труби.

Іноді трембіта звучить в оркестровій музиці. Так, у 30-х рр. XX ст. вона використовувалася в самодіяльному оркестрі українських народних інструментів Харківського клубу «Металіст», у 50—70-х рр. трембіта входила до складу Мельниця-Подільського оркестру народних інструментів. У 70-х рр. трембіті доручали фрази фанфарного характеру в Київському оркестрі народних інструментів.

Дивіться також