Українські народні пісні

Цитра

Цитра автентична. XIX ст. Закарпаття
Цитра автентична. XIX ст. Закарпаття

Назва цього інструмента походить від давньогрецького слова κιθάρα — кіфара, яке перекладається багатьма мовами як «цітара», «гітара» тощо. Починаючи з античного часу, з цією назвою відомо багато різних інструментів.

Саме слово «цитра» було відоме на Русі багато століть тому. Так, у «Лексиконе словеноросском...» П. Беринди в одному переліку з «гудцем» і «гарфистом» фігурує «цитариста», а в «Алфавите речей иностранных» (рукопис кінця XVII ст.) гуслі пояснюються як «гарфа», «цытра», що дає уяву про цитру як струнний щипковий інструмент.

Конкретний інструмент з цією назвою в Україні відомий з другої половини XIX ст., коли в Європі поширилися цитри, що сформувалися в Німеччині та Австрії. Корпус цитр — у вигляді плоского ящика неправильної форми, над яким натягнуто струни.

Існує багато різновидів цитри. Подаємо опис кількох з них.

1. Цитра, в якій довгі струни згруповані в п’ять—шість мажорних і мінорних акордів, після яких ідуть струни, вистроєні в діатонічному звукоряді. Такі інструменти під час гри тримають вертикально. Грають на них щипком пальців.

2. Цитра, у резонаторний ящик якої з краю вмонтовано гриф з металевими хроматичними ладами. Над грифом проходять 3—5 басових струн, що підстроюються черв’ячною кілковою механікою. Решта 15—25 струн ідуть над декою і кріпляться металевими кілками. Струни строяться в діатонічному, часом хроматичному звукоряді. Під час гри цитру кладуть на стіл, спеціальною пластиною лівою рукою притискають струни над грифом, а правою медіатором видобувають звуки зі струн, що розташовані над грифом і над декою.

3. На межі XIX і XX ст. у Києві музична фабрика Індржишека виготовляла цитри, що мали по 43 струни. Струни були згруповані по всій площині верхньої деки в мажорні і мінорні акорди, а також Домінантсептакорди, побудовані від кількох нот. Грали на них плектром і щипком нігтів. Стрій цих цитр був різний.

Описані цитри були інструментами міської музичної культури, на них акомпанували міські пісні, романси. Існували також ансамблі цитристів. У Росії в 1883—1904 рр. видавався журнал «Цитрист». На цитрі вчилися грати як по нотах, так і по спеціальній цифровій системі.

Різновиди цитр і зараз зустрічаються як реліквії музичної культури Харкова, Полтави, Єлизаветграда та інших міст.

4. Але, крім цього, цитра в Україні є також регіональним народним інструментом Закарпаття, де здавна використовується як переважно угорський акомпануючий і ансамблевий інструмент. Автентичні цитри мають неправильної форми корпус, часто грубої обробки, і порівняно невелику кількість струн різної довжини. Струни кріпляться металевими кованими кілками. На довшій стороні корпусу під струнами є гриф з металевими діатонічними ладами. Решта струн, розташованих над усією верхньою декою, вистроєні також у діатонічному звукоряді. Музиканти кладуть цей інструмент на стіл, пальцями лівої руки притискають струни над ладами, права рука медіатором видобуває звуки, як у вигляді арпеджованих акордів, так і вибірково, виконуючи мелодію.

Дивіться також