Коза — варіант Б
Дійові особи: Коза, Дід, Торговець-єврей, Лікар, Городовик, хор молоді, що оточує Козу.
Ввійшовши до хати, хор співає.
Ми ж не самі йдем, ми козу ведем,
Ми козу ведем з козенятами.
На горі вовчок з вовченятами.
Де взявся вовчок, за козу чок-чок,
А вовченята — за козенята.
— Ой ти козо, ти дурная.
Ти пішла б в лісок
Та нажала б там сінця снопок.
Погодувала б маленьких діток.
Ой не йди, не йди,
Бо в тому лісі всі люде — стрільці
Поховалися, розховалися.
Хочуть козу вбить, шкуру облупить,
М’ясо порубать, собакам віддать.
— А я тих стрільців та й не боюся.
Тілько боюся старого діда,
Що в того діда сива борода.
Над головою дід з булавою.
Усі (кричать). Як ударив дід козу по правому боку (Дід б’є Козу булавою), з лівого уха потекла плюха!
Коза падає. Переляканий Дід припадає головою до Кози, плаче, термосить її.
Дід. Ой, кізонько, що ж це з тобою сталося? Яка пригода зчинилася?
Торговець (вискакує з натовпу, придивляється, помічає Козу). Діду, діду, що це з козою?
Дід (підіймається). Та оце нещастя трапилось: ударив чуть-чуть козу, а вона і дух випустила!
Торговець. Ну, то цто ж? Я куплю її на шкуру, щоб тілько з нещастя вас виручити.
Дід. То купи... Нічого вже не зроблю.
Торговець. А сколько хочете?
Дід. Почекай, понюхаю табаки. На й тобі. (Дає Торговцю понюхати табаки.)
Торговець. Не хочу!
Дід (нюхає табаку). Чхи-чхи!
Торговець (на бік). На болячку!
Дід. Що ти кажеш?
Торговець. Це я кажу: «На здоров’ячко Вам!»
Дід. Апчхи!
Торговець. На хворобу!
Дід. Що ти верзеш?
Торговець. Я говорю, что ви — добрий чоловєк!
Дід. Апчхи! Що ти кажеш?
Торгівець. Я гаварю, что шкурка хороша! Ну, що за шкурку?
Дід. Та аби з очей досада, давай трояка!
Торговець. Хай тобі вона ще раз здохне, щоб я дал трояк! Злот — красная цена єй!
Дід. Здохни ж сам ти, паршивий жиде!
Торговець. Ну, а дєлом же як?
Дід. Полтиник.
Торговець. Я ж казав, хай вона ще раз здохне, як таку ціну просиш! Гдє ж відєлі, чтоби коза дохлая — полтінік, фу!
Дід. А що ж ти думав, за злотий таку шкуру купить? Іди к чорту, пархатий. Хай лучче пропаде!
Торговець. Фу! Дурак, кундель!.. З тобою нельзя по-человечески гаваріть!
Дід. А ти хто?
Торговець. А ти — мужик!
Зводять лемент, ґвалт. Підступають один до одного з кулаками.
Городовик (з’являється з натовпу). Ето что за шум такой, нарушеніє спокойствія, порядка і зведєніє несчінних обстоятельств?
Дід (перебиваючи Торговця). Да оце, паночку, хоче відняти козу задаром.
Торговець (перебиваючи Діда). Ваше превосходітельство! Я покупаю, а он дорого крєпко хочет!
Городовик (тупає погою). Ти, с тебя самого кожу содрать, собакам вибросіть! (Хапає Торговця за шиворот і випихає.)
Дід. Щирісенько дякую Вам! (Уклоняється.)
Городовик (підходить до Кози). Может бить, она тово, диханіє в жилах і кров в суставах імєєт? Ми ето узнаєм!
Лікар (вискакує). Я доктор — лєкар, бомбардірській аптекарь, больних вилєчую, здоров’я залєчую, язикатим язикі вирєзую, німим вставляю. Вот до мене прівезлі нинче одного в повозке, а я єго отправіл на кладбіще в рогожкє, за ето вот і медалі імєю, всьо могу сдєлать! Чєм тебе помочь, старина?
Дід. Да оце до вашої ласки. Козу трохи ударив, а вона і дух випустила... Може, чим можете допомогти? Чим хочете віддячу!
Лікар. Вот іздєлаєм слєдствіє усєх органов. (Оглядає Козу. А далі говорить.) Вставай, коза, проснісь от побоєв дідових і направ сустави! (Підводить Козу. Дід вештається біля Кози, нюхає її, гладить, радіє. Загальна радість. Усі співають.)
Уставай, козо, уставай, сіра,
Та послужи ти старому діду,
Та уклонись ти пану хазяїну.
Дасть тобі за те мірочку вівса,
На верх — ковбаса, три куски сала,
Четвертий пиріг, ступай за поріг!
Ой спасибі вам за вашу дару,
Щоб ваша дара пред богом була!
З празником будьте здорові!
Під час цього співу Міхоноша з Козою обходять усіх присутніх і збирають гостинці.