Українські народні пісні

Маланка — варіант Б

Вечір перед Новим роком на Гуцульщині називають, звичайно, чоловіки «на Мелані у вечір», а жіноцтво «свят вечір Василів». В цей вечір ворожать, спостерігають різні прикмети і щедрують. Молоді жонаті й старші парубки збираються в групу, один з них прибирається за князя — Василя, другий за княгиню — Меланку, інші — за Цигана, Циганку (цим двом мастять лице сажею), за Єврея-орендаря (йому роблять маску з клоччя), за Орендарку, за Жандарма (його убирають в жовнірську шапку і якийсь кабат та дають йому кіл у руки — зброю), за Діда і Бабу, які носять на плечах міх з соломою. Одного — Козу — вбирають у вивернутий кожух. Так вдягнувшись, ходять від хати до хати, під вікнами щедруючи:

Господарю, господаречку,
Пусти в хату Меланочку.
Господарю, господаречку,
Дай Меланці горілочку.
Меланочка чисто ходить,
Ніщо в хаті не пошкодить.
Меланочка чисто хаїть,
Припіч миє, лави маїть.
Нам за щедрівочку
Дайте пива бочку.
Всім по скляночці,
Бо ми всі молодці.
Ми щедрували,
Красно співали
І на Меланку
Вам вінчували!
В хаті щедрують.

Щедрий вечір, добрий вечір!
Добрим людям на цес вечір!
Пишна файна Меланочка,
А ще кращий Васильчичок.
А чинчику Васильчику,
Посію ж ті в городчику.
Буду тебе шанувати,
Тричі на день поливати.
Тричі на день поливати,
Сухоточку підскубати.
Сухоточку підскубати,
Легіникам роздавати.
Буду тебе ізривати,
До головки прикладати.
До головки прикладати,
Русу косу затикати!
А чинчику Васильчику,
Не сідай же на припічку,
Або ж мене горшка збавиш,
Або собі жупан спалиш.
Мені то вже не дивниця.
Горі вікном утікати.
Горі вікном утікати,
Під острішком ночувати.
Ой з острішка вода тече
Та й на моє біле плече!
Ой з острішка почуріло
Та й на моє біле тіло!
(с. Жаб’є).

Ой учора ізвечора
Пасла Меланка два качурі,
А пасучи загубила,
Шукаючи, заблудила.
Приблудила в чисте поле,
А там Василь сіє, оре!
Помагай біг, милий друже!
Чи в полуднє сонце дуже?
(с. Криворівня).

Меланочка в Ністрі брела,
Тонкий хвартух замочила.
Повій, вітре буйнесенький,
Суши хвартух тонесенький.
Повій, вітре, як болото,
Суши хвартух, як золото.
Повій, вітре, як так, як так,
Суши хвартух, як мак, як мак!
(с. Космач).

Під час цих співів щедрівники жартують. Меланка замітає віником від дверей під стіл, або вмочує в глину віник і миє ним лавки, двері чи припічок. Дід то свариться з Бабою, то знов обнімаються. Циган нашпорить всюди і просить солонини, бо дитина опарилася, треба її мастити. Циганка кладе дитину (бордюг, напханий клоччям) на лавку, сама починає ворожити.

Дід, що веде Козу, витягає із постелі сіна та дає Козі їсти, чхає та питає, чи нема щось купити. Інший старається ухопити хліб, солонину чи що йому попаде. А Жандарм стереже порядку, аби щедрівники в хаті не зробили якогось збитку.

В кінці виходить один із щедрівників з Козою на середину і приспівує:

Ой добрий вечір до цеї хати,
Чи позволите козі скакати?
Ой скачи, скачи, козо небого,
Насіяв наш пан пшениці много.
З одного кінця припасли вівці,
А із другого спасла корова,
А від залуча убила туча,
Від дороженьки нема і жменьки,
А в середині розрили свині.
Прийшов пан жати, нема що взяти.
Гадай не гадай, а гроші давай,
Сам си обміркуй, мене не мордуй,
Сягай в кишеню, дай грошей жменю!
Спадьте на тіму, дайте, бо гину!
(с. Жаб’є).

Походження та примітки

«Гуцульщина». Написав професор Володимир Шухевич. Накладом Наукового товариства імені Шевченка, Львів, ч. IV, 1908., стор. 193—200.

Варіанти

  • «Народные песни галицкой и угорской Руси, собранные Я. Ф. Головацким», ч. III, М., 1878, ч. II, стор. 147—148 (з Коломийського пов., Галичина);
  • А. Малинка, Сборник материалов по малорусскому фольклору, Чернигов, 1902, стор. 133 (з села Василиця, Черкащина);
  • Збірник «Коляди. Маланка і щедрівки», Львів, 1917, стор. 105—113;
  • Відділ фондів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР, фонд І—к, одиниця зберігання 2 (45) (з Поділля), фонд 6—4, одиниця зберігання 111, аркуш 180 (зап. А. Кудрицької у селі Овечаче, Київщина, з мелодією), фонд 28—3, одиниця зберігання 69, аркуш 14, 18—19 (с. Іванівці, Коломийського пов.), 30 (с. Поручин, Бережанського пов.), 32 (с. Зозулинці, Заліщицького пов.), 27 (с. Кобаки, Косівського пов.), 51 (с. Космач. Яблунівського пов.), фонд 31—2, одиниця зберігання 49, аркуш 17—19 (зап. Гнат Танцюра від Я. Зуїхи у селі Зятківцях, з мелодією); зап. Є. Горб, Н. А. Присяжнюк з Вінниччини (нові надходження).

Джерело

  • Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський. 804 с.

Тематичні розділи

  • Маланка
  • Календарно-обрядові пісні