Українські народні пісні

Наша пісня Збірник українських народних дум і пісень з проводом для бандури

Видання товариства «Кобзар»

Прага 1926

Наша пісня Збірник українських народних дум і пісень з проводом для бандури

Передмова

Перед Вами скан першого надрукованого збірника творів для бандури який вийшов в Празі в 1926 році. Збірник склав бандурист Михайло Теліга.

Михайло Якович Теліга (1900-1942) був український громадський діяч, інженер-лісівник та визначний бандурист. Він народився в родині Якова Теліги — отамана станиці Охтирської на Кубані. За власним визнанням, вирішальну роль у його національному піднесенні зіграла бандура, а саме зустріч із кобзарем Дмитром Байдою-Суховієм у Катеринодарі в грудні 1915 року. Один з його однокласників грав на бандурі й познайомив Телігу з Миколою Богуславським. Михайло Теліга пізніше вчився у бандуриста станиці Пашківської Якова Дерев'янко. Михайло потім вчився у Конона Йоржа, а потім у бандуриста Діброви зі станиці Пашківської.

У серпні 1918 року Теліга виїхав в Київ. Спочатку він встиг насолодитися творчою працею в Кобзарському хорі під керівництва Василя Ємеця. Теліга став учасником та співтворцем Кобзарського ансамблю який згодом перетворився у Київську капелу бандуристів. 3 листопада 1918 року у Києві в переповненому театрі Берґоньє (тепер театр ім. Лесі Українки) відбувся перший прилюдний концерт капели. «Козацький похід», «Про Морозенка», «Та літав орел», «Пісня про смерть козака», «Гей, на горі та женці жнуть», «Я сьогодні щось дуже сумую», «Ми — гайдамаки» та багато інших пісень проспівали в той вечір бандуристи. Деякі твори та обробки цього концерту вміщені тут в цьому збірнику.

Коли до Києва підступала вже більшовики Михайло Теліга залишив Київ разом із українським військом. В 1925 році він було інтернований в Каліші в Польщі. Там Теліга створив етнографічний ансамбль, викладав гру та майстрував бандури. З Польщі він перебрався в Подєбради у Чехію, щоб вчитися в Українській господарській академії, ректором якої був Іван Шовгенів, батько його майбутньої дружини, відомої української поетеси і громадської діячки Олени Теліги.

З 1923—1927 рр. бандурист Василь Ємець був запрошений Українським Громадським Комітетом очолити школу й капелю бандуристів у Подєбрадах та Празі, і Теліга у цій школі викладав та грав. У 1926 Теліга у Празі редагує і видає перший в історії збірник творів для бандури накладом 1000 примірників у видавництві «Кобзар».

Після закінчення студії в Українській господарській академії, Теліги переїхали до Польщі в 1929 році, де Михайло дістав працю землеміра. В 1938 році у Варшаві записав 3 платівки для польської фірми - «Syrena Electro». - «Запорізький марш», «Гей видно село», «Ой літа орел», «Ой не ходи Грицю», «Виклик» (Ніч така Господи), «Встає хмара», «Ой, на горі вогонь горить» — твори, які вміщені до цього збірника.

В 1939 Теліга переїхав у Краків. У 1941 році, його дружина Олена повернулася до Києва. Вона очолила Спілку письменників і стала редактором літературного тижневика «Літаври». Незабаром до неї приїхав Михайло. У 1942 році вони були розстріляні німцями разом з іншими членами Спілки письменників в Бабиному Ярі в Києві.

Збірник я вперше побачив у бандуриста Василя Ємеця в Голівуді США коли я його відвідував в 1979 р. Хотів скопіювати, але не вдалося, а Ємець незабаром помер. Не пощастило також мені знайти примірника в будь-якій бібліотеці України, Канади, США та Чехії, але недавно тому вдалося натрапити на примірник збірника в Сіднеї аж у далекій Австралії.

Віктор Мішалов
Торонто, Канада.
Липень, 2009

Від упорядника збірки

Випускаємо в світ цю збірку й надіємось, що певна, хоч може й невелика частина нашого громадянства -радо її увітає, як першу збірку п’єс для бандури. Недохват, майже повна відсутність грошових засобів зоборонила нам видати цю збірку ширшою и краще опрацьованою. Напевне знайдуться хиби, як технічного, так і естетичного характеру, але шановні читачі вибачать нам це пам'ятаючи, що ця праця, хоч і дуже невелика — була для нас дуже тяжка й за недохватом працьовників не можна було всіх хиб предбачити й уникнути. Надіємось, що прийде змога видати другий збірник і на підставі дотеперішнього досвіду і зауважень шановних читачів, котрі приймемо з подякою— віримо, що той другий збірник нам вдасться зробити більш відповідаючим потребам наших бандуристів і всіх, кохаючих нашу пісню.

Товариство «Кобзар» у Празі.
Михайло Теліга в Празі, в лютому 1926.

Зміст