Філарет Колесса Музичні твори, Київ, 1972

Академія наук Української РСР

Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського

Київ — 1972

У книзі друкуються обробки народних пісень та оригінальні твори для хорів різного складу відомого українського композитора і фольклориста академіка Ф. М. Колесси. Деякі з них публікуються вперше.

Розрахована на музикознавців, професіональні і самодіяльні хорові колективи, на любителів музики й народної пісні.

Редакційна колегія: Л. М. Ревуцький (голова), М. М. Гордійчук (заступник голови), О. І. Дей (заступник голови), К. Г. Гуслистий, В. Д. Довженко, М. Ф. Колесса, С. П. Людкевич.

Підготував до друку М. Ф. Колесса.

Редактор тому С. Я. Грица.

Редакція літератури з мистецтвознавства, фольклору та етнографії.

Зав. редакцією Л. Я. Головняк.

Зміст

Від упорядника
Обробки народних пісень
Оригінальні твори

Від упорядника

Академік Філарет Михайлович Колесса відомий як визначний, з світовим іменем радянський вчений, багатогранна і плідна діяльність якого є видатним внеском в українську фольклористику і літературознавство. Та не менш цікава сторінка його творчого життя — композиторська діяльність, яка зосередилась переважно в хоровому жанрі. Оригінальні хори на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, О. Маковея, О. Олеся та інших поетів, численні обробки українських народних пісень були невід’ємною частиною репертуару західноукраїнських хорових колективів і здобули широке визнання.

Ще під час навчання у Стрийській гімназії Філарет Колесса виявив неабиякі музичні здібності і звернув на себе увагу композитора О. Нижанківського. Під впливом цього досвідченого митця Колесса став серйозно вивчати історію, теорію музики, гармонію, мріючи присвятити себе композиторській діяльності.

Великий вплив на ріст музичних та фольклорних зацікавлень молодого Ф. Колесси мав його старший брат Іван, автор збірника «Галицько-руські народні пісні з мелодіями». За його настановами Ф. Колесса активно збирав народну творчість, опрацьовував народні пісні для хору, вокальних ансамблів.

Після закінчення гімназії, під час однорічного перебування у Віденській духовній семінарії, Колесса і далі поповнював свою музичну освіту. Тоді він прослухав цикл лекцій з гармонії у Віденському університеті у видатного австрійського композитора Антона Брукнера, відвідував оперні вистави, концерти. Багато уваги приділяв Колесса композиторській діяльності під час навчання на філософському факультеті Львівського університету (1892—1896). У ці роки він опублікував чимало обробок народних пісень, серед яких хорові «в’язанки» — «На щедрий вечір», «Вулиця», «Козаки в піснях народних», готував до видання збірки «Обжинки» і «Гагілки». Результатом наполегливої композиторської праці в цей період був великий збірник обробок для

чоловічого і мішаного хорів «Наша дума» (1902). Паралельно Колесса писав й оригінальні твори. Такі з них, як «Ой умер старий батько», «Якби мені черевики» на слова Т. Шевченка, часто виконувались у концертах, перевидавались.

Заглибленість у наукову працю не давала змоги Колессі систематично займатись композицією. Але вивчаючи фольклор певних етнографічних територій, зокрема Закарпаття, Полісся і Волині, композитор одночасно опрацьовував свої кращі записи для хору. Так з’явились збірки — «Руські народні пісні з Підкарпатської Русі», ч. І, «Руські народні пісні з Південного Підкарпаття», ч II (1923) та «Волинські народні пісні» (1937).

Даний том, присвячений композиторській спадщині Ф. М. Колесси, містить обробки народних пісень та оригінальні твори, які в різний час друкувалися, а також що досі були в рукописах (див. стор. 310—383).

У даний том увійшли і перші композиторські спроби Колесси, що знаходились досі в чорновиках. Виправлення стосуються переважно голосоведення, причому деколи в каденціях замість кадансового квартсекстакорду вводився зразу ж увідний тон.

Внесено також зміни метру без порушення самої пульсації музики (як, наприклад, у творі для чоловічого хору «Думка на чаті» на слова В. Щурата), які краще відповідають природному фразуванню тексту і музики тощо. В деяких, щоправда нечисленних, музичних творах Ф. Колесси були необхідні ґрунтовніші редакторські зміни і доробки. Це стосується насамперед чоловічого хору «Жовнярські похорони» на слова О. Маковея, де для повного виявлення тексту треба було докомпонувати кілька музичних фраз. Виправлення дрібних помилок і недотягнень робились так, щоб ні в чому не порушувати стилю та аромату музичних творів композитора.

Авторські позначення місця запису, пісні, або джерела, звідки взято мелодію для обробки, перенесені у примітки. При кожному творі, що видається вперше, подана точна або приблизна дата написання, а в сумнівних випадках біля дати стоїть знак запитання.

Ф. М. Колесса, як великий знавець музичного фольклору, відбирав для обробок високохудожні зразки і опрацьовував їх зі смаком. Особливе зацікавлення вченого окраїнними областями української етнографічної території (Гуцульщина, Лемківщина, Волинь, Полісся, Закарпаття тощо) відбилося і на його композиторській діяльності. Скрізь збережена діалектна лексика творів, а до окремих малозрозумілих слів подані пояснення.

Обробки народних пісень вміщені у цьому томі за циклами, у хронологічному порядку, як їх видавав Ф. Колесса.

Твори Ф. М. Колесси, які є цінною частиною української хорової спадщини, збагатять репертуар сучасних професійних та самодіяльних колективів.

Обробки народних пісень

Квартети на хор мужеський серія перша

Козаки в піснях народних серія друга (для чоловічого хору)

Наша дума. Українсько-руські народні пісні

Коштом і заходом Товариства «Просвіта» виходить отсе перша в Галичині збірка українсько-руських народних пісень в чотириголосному хоровому укладі. Вважаємо за відповідне подати кілька слів пояснення про склад і ціль цього видання.

«Наша Дума» містить майже виключно українсько-руські народні пісні, тобто такі пісні, що їх складає і співає сам народ; в числі пісень * збірника знайдеться ледве кілька ненародних складань: «Верховино», «Ой зійшлися всі бурлаки» і, мабуть, «Широкеє болонячко», «З’їздив я коника» і «Зеленая рута» та й ті своєю формою, змістом і наспівом відповідають духові народної поезії і музики так, що прийнялися і співаються скрізь нашим селянством.

З друкованих збірників користувався автор лише одним «Собранием малороссийских народных песен» А. Єдлічки (вид. Юргенсона в Москві, ч. І і II), з котрого вибрав мелодії трьох пісень: «Чи я в лузі не калина була» (ч. І), «Ішов милий горонькою» (ч. І) і «Сонце низенько» (ч. II).

Значне число мелодій і текстів пісень виписав автор із рукописної збірки д-ра Івана Колесси (ур. в Сопоті 1864 р., помер як полковий лікар в Загребі 1898 р.), що зібрав етнографічні матеріали в селі Ходовичах Стрийського повіту.

Тексти деяких пісень вибрані із рукописної збірки Осипа Роздольського (учителя руської гімназії у Львові), від котрого записані також мелодії дев’яти пісень.

Пісні цього збірника переважно малозвісні (таких пісень набереться до 40) і будуть новиною для руських співучих кіл. Всі пісні, вміщені в «Нашій Думі», не виключаючи навіть загальнозвісних, як «Верховино», перший раз виходять друком в чотириголосному хоровому укладі: їх гармонізація — це оригінальна праця автора.

Складаючи цей збірник і гармонізуючи народні пісні по змозі легко і просто мав автор на оці не лише селянські і міщанські хори, але також ліпше вишколені боянські дружини.

Ціль видання — подати руським співучим кругам свіжий, а до того питомий корм, щоби наші співаки через свою рідну пісню підносили народного духа і помогли зрозуміти та оцінити широким масам нашого селянства і міщанства велику увагу і красу вимираючих уже народних пісень, у котрих, мов у дзеркалі, відбилася народна душа, у котрих найкраще заховалися своєрідні риси українсько-руської народної поезії і музики.

Самбір, д. 30 січня, 1902.

Ф. К.

Руські народні пісні з Підкарпатської Русі (мішаний хор)

Руські народні пісні з Південного Підкарпаття (для чоловічого хору)

Українські народні пісні в триголосному укладі на жіночий хор