|
Список повстанських пісень:
· 1
· 2
· 3
· 4
· 5
· 6
· 7
· 8
· 9
·
Дмитро ГРИЦАЙ (1.04.1907 - 22.12.1945 рр.) народився в с. Дорожеві Дрогобицького району на Львівщині в селянській родині. Псевдо Перебийніс. Вчився в Дрогобицькій гімназії, після її закінчення стає студентом математично-фізичного факультету Львівського університету, бере активну участь у національно-визвольному русі. Виконує завдання ОУН, член пластового куреня "Чорноморці", учасник УВО від 1928 р., а з 1929 р. член ОУН. Проходив вишкіл у відділах польського війська. Наприкінці травня 1932 р. в крайовій екзекутиві ОУН на західно-українських землях, очоленої Богданом Кордюком і його заступником Степаном Бандерою, організаційним референтом став Зенон Коссак, бойовиком - Роман Шухевич, а військовим - Дмитро Грицай.
У червні 1933 р. на Берлінській конференції ОУН крайову екзекутиву очолив С. Бандера, а військовим референтом надалі залишився Д. Грицай. На цей пост він призначається і в 1939 р. Довготривалий в’язень у Березі Картузькій, а з осені 1939 р. продовжує свою діяльність у Кракові, де в лютому 1940 р. разом із Р. Шухевичем і іншими стає членом революційного Проводу ОУН, який очолив С. Бандера, проводить військові вишколи. В 1941 р. організовує такі курси на західно-українських землях (ЗУЗ). Як поставлений військовик, зіграв велику роль в розбудові й боротьбі збройних сил нашої нації. В очоленій Р. Шухевичем УПА він начальник головного штабу, права рука Р. Шухевича з усіх військових питань.
В 1942 р. (4 грудня) він з групою товаришів був арештований гестапо. За три місяці катувань німці навіть не дізнались його псевда. Він разом з Ярославом Старухом був викрадений з тюрми у Львові, що на вул. Лонського. Наглядачами у цій тюрмі були два буковинці, зв’язані з ОУН, з їх допомогою, з фальшивими документами в’язнів вдалось вивести ніби на нове переслухування. Всі чотири опинились за брамою, чекали на них друзі в автомобілі. Обидва буковинці залишились у підпіллі. Ця смілива і блискуче проведена операція була підготовлена й здійснена легендарним працівником СБ ОУН Костем Цмоцем - Модестом (він же Град, Юра) у вересні 1943 р.
Опинившись на волі, Д. Грицай продовжує удосконалювати військові вишколи націоналістичної молоді, бере участь в боях з німцями, керує головним військовим штабом ОУН. Він кваліфіковано готує інструктивні матеріали для усіх нижчих структур, опрацьовує обов’язки і завдання співробітників, займається зборами відомостей про кадровий склад збройних сил, матеріалів для присвоєння старшинських ступенів, призначень, нагород, впорядкуванням системи військових знань, територіального розташування сил, дбає про підготовку бойових правильників (уставів). Редагував і доповнював підпільні військові підручники для УПА, займався навіть медичним забезпеченням, спричинився для надійної безпеки засідань Першого великого збору УГВР (11-15 липня 1944 р.) в Карпатах біля с. Недільної Старосамбірського району на Львівщині.
Виникла термінова необхідність узгодити ряд питань стратегії, тактики боротьби, політики, ідеології націоналістів в Україні та поза її межами. З цією метою для зустрічі з С. Бандерою та іншими провідниками ОУН, УГВР і командування УПА висилають за кордон Дмитра
Грицая - Перебийноса та Дмитра Маївського - Тараса (у той час заступника голови Бюро Проводу ОУН). Провів ряд зустрічей за кордоном. Успішно обминаючи російсько-чехословацькі засідки, наблизилися до меж Баварії .
Залучивши великі сили КДБ та чесько-комуністичних найманців, ворогам вдалося оточити невелику групу Грицая і Маївського на кордоні з Баварією. У бою Д. Маївський був поранений, встиг застрелитись. Д. Грицай відповідно до попереднього задуму повинен був діяти таким чином, щоб керівництво ОУН на українських землях і командування УПА якнайскоріше могло дізнатись про невдачу їхньої групи. Залишившись один, змушений був дати себе полонити і пошукати між чехами, словаками людину, яка б повідомила про все українське підпілля. Сталося це 19 грудня 1945 р. Страшні тортури, побиття, фізичні і моральні катування через три доби довели ув’язненого до смерті (22.12.1945 р.).
За особливу самовіддану, багаторічну і жертовну працю УГВР 9 лютого 1946 р. підвищила військовий ступінь Перебийноса до генерала-хорунжого. Досі не встановлено місце його поховання.
Опитування - Найкраща українська народна пісня
|