|
Список повстанських пісень:
· 1
· 2
· 3
· 4
· 5
· 6
· 7
· 8
· 9
·
Роман ШУХЕВИЧ - Тарас ЧУПРИНКА (30.04.1907 - 5.03.1950 рр.) народився у Львові, походив із славетного роду Шухевичів, який понад півтори сотні літ був своєрідним українським національним бастіоном. Р. Шухевич - генерал-хорунжий. Головний командир УПА, голова Проводу ОУН на рідних землях, Голова Генерального Секретаріату УГВГ. Мав різні псевда: Щука, Дзвін, Тур, Роман Лозовський (в УГВР), Чернець, літературне - Чагар.
Син повітного судді. Після закінчення академічної гімназії в 1926 р. стає студентом Львівської політехніки, де успішно навчається до 1931 р., студіює в Гданську. Закінчив Львівський музичний інститут ім. М. В. Лисенка як піаніст. Ще в дитячі роки в будинку своєї бабусі зустрічався з Є. Коновальцем, і той на нього надзвичайно вплинув, бо часто чув з ним розмови старших, знав роль Є. Коновальця як військовика, політика в українській справі. Ідеї Є. Коновальця запали глибоко в душу і загорілись тою спасенною іскоркою, яка згодом спалахнула незгасним полум’ям безмежної відданості Україні. Разом з своїми побратимами - Зеноном Коссаком, Дмитром Грицаєм, Олексою Гасиним і іншими пройшов добрий пластовий вишкіл (1922-1930 рр.). Ще гімназистом брав участь в нелегальній організації і разом з Володимиром Янівим був її провідником у Львові. З друзями пильно вивчав, досліджував і аналізував історію XX ст., робив висновки, утверджував свою політичну думку. Доводив, що не було відповідної політичної підготовки у наспіх створених Українських збройних силах, мала місце розпорошеність, були отамани-розкольники, не було ідейно-політичного спрямування. Живою залишалась ідея нації. Молоді військовики як патріоти-ентузіасти стали на висоті завдань, зберегли політичну свідомість, рівновагу руху і взялися за організацію УВО, що мала бути кістяком Українських збройних сил. Активним членом був Р. Шухевич. Він один з перших в’язнів Берези Картузької. Одружується з Наталкою Березинською (1910 р.н.) - сестрою революціонера-бойовика Юрія Березинського (1912 р.н., виконавця атентату на комісара Чеховського, загинув у бойовій акції у Городку 30.11.1932 р.).
На базі УВО і низки сконсолідованих націоналістичних об’єднань створено могутню ОУН, де визначне місце займала військова референтура з колишніх учасників армій УНР і УГА. Згодом штат її поповнився молодими учасниками Карпатської Січі, УПА Михайлом Клозінським, Романом Шухевичем, Зеноном Коссаком, Осипом Карачевським, Дмитром Клячківським, Василем Івахівим, Омеляном Грабовцем, Федором Польовим, Осипом Линдою, Мирославом Онишкевичем і іншими, усі вони загинули за волю і державність України.
Ще в 1933 р. політичні якості Р. Шухевича помітив Є. Коновалець і стверджував, що він не лише добрий бойовик-революціонер, а прекрасний організатор підпільних формацій. Наполягав, щоб західноукраїнську
Крайову екзекутиву ОУН очолив звільнений з тюрми Р. Шухевич. Після падіння Польщі в 1940 р. він бере активну участь у створенні в Кракові революційного Проводу ОУН С. Бандери, очолює організацію на Холмщині, Лемківщині, Підляшші, Засянні. Організовує курси національної, культурної та суспільної праці, проводить військові вишколи. У березні 1941 р. організовує ДУН (Дружина українських націоналістів) - пізніше загони УПА. В червні 1941 р. гине його брат Юрій (1910-1941) - закатований енкаведистами у Львівській тюрмі. Восени (21-22 листопада) 1943 р. - учасник Першої конференції поневолених народів сходу Європи й Азії, що проходила в с. Будераж на Рівненщині. Р. Шухевич виступав з рішучим закликом до злиття ОУН і УВО. Погоджуючись з політичним курсом С. Бандери, вважав, що роздвоєння має свої негативи. Хоч УПА постійно росла, проте на його думку в боротьбі й будівництві держави мають право брати участь всі громадяни, незважаючи на партійну приналежність. Боротьба має бути всенародною, всеукраїнською силою. Так, за його погодженням як Головнокомандувачем УПА, начальником військового штабу УПА-"Північ" був не член ОУН, а прихильник середовища УНР - полковник Ступницький (посмертно генерал-хорунжий), командиром старшинської школи УПА "Олені" був член мельниківської ОУН майор Федір Польовий. Таких прикладів багато.
Виходячи з таких засад 28 листопада 1944 р., коли А. Мельник був у концтаборі в Заксенгаузені, а кермо його ОУН було в руках Олега Кандиби - Ольжича, Шухевич ввійшов у контакт з ним, закликаючи до зближення на базі УПА - всеукраїнських збройних сил. Олег Кандиба трактував це як виважений і доцільний крок. Але арешт Ольжича гестапівцями у Львові і його знищення в канцтаборі Заксенгаузен поклало край цій спасенній думці Р. Шухевича.
Весною 1943 р. (11-13 травня) на нараді Проводу ОУН пост одноосібного провідника ОУН замінено бюро Проводу з трьох осіб. Усі його члени мали рівні голоси у вирішуванні найголовніших проблем, хоч за першим членом бюро залишалось "прімус інтерпарес" - першого серед рівних; ним був Р. Шухевич. Він завжди надавав великого значення консолідації політичних сил. В УГВР вибраний головою генерального секретаріату (уряду) і секретарем військових справ. Завжди далекоглядний у визначенні інтенсивності збройно-революційної боротьби. Уже в 1947 р. постійно дотримуватись повстанських форм боротьби було дуже важко, тому Р. Шухевич переводить боротьбу на партизанську, враховуючи тогочасну політичну ситуацію, дбаючи про те, щоб боротьба не згасла. У цій організації він виявив незвичайні провідницькі прикмети. Вміло сплановує, поступово, послідовно робить зміни тактики боротьби з повстанської на партизанську, а потім на чисто підпільну. Щораз більше акцентується не військова, а політично-пропагандивна ділянка. Зменшуються відділи УПА, їх операції, зате зміцнюється підпілля, ОУН і її мережа. Командні та вояцькі кадри УПА переходять в організаційно-дійові форми ОУН. Всі ці плани здійснює Р. Шухевич як головний командир УПА і як провідник ОУН на рідних землях з метою, щоб у слушний час розгорнутися на всю широчінь.
Ще на засіданні головного Проводу ОУН, що відбувся в 1945 р. біля Бережан (Тернопільщина), розглянуто питання дальшої розбудови й укріплення організаційної мережі у тодішніх обставинах. Обговорено, як зберегти високу ідейність, готовність, активність і ініціативність організації, недопущення зайвого поспіху, враховуючи безпеку, недопущення проникнення ворожих елементів в ОУН. Він почувався відповідальним за долю усіх, хто був під його командою, дбав про рядових стрільців. Не допускав думки про виїзд за кордон.
У контактах з людьми був врівноважений, коректний, відвертий, стриманий, хоч поєднував в собі риси військовика високого рангу і політика. До нього звертались "друже командире", а в кадрах ОУН -"друже провіднику", мав надзвичайно високий авторитет. Був високоосвіченою особою, розумівся на усіх дисциплінах збройних сил. Прекрасно знав історію України, літературу, музику і кілька іноземних мов. Нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги І класу. Він генерал-хорунжий УПА, автор багатьох статтей на політичні і військові теми.
Роман Шухевич - велет національно-визвольного руху, національний герой України. Його героїчну боротьбу, як і багатьох його побратимів, оспівано в народних піснях, думах, легендах, переказах, звеличено в поезії та увічнено в наукових дослідженнях, що видаються різними мовами світу. Він завоював безсмертя, навічно закарбувавшись в історичній пам’яті українського народу.
Загинув на сорок третьому році життя 5 березня 1950 р. у селі Білогорща Пустомитівського району на Львівщині, де, згідно з офіційною версією, що існувала, спецслужба випадково вийшла на конспіративну квартиру у с. Білогорща. Виявляється, що ще в 1944 р. в оточення Шухевича проникла агент НКВС Марія, полька за національністю. 5 березня 1950 р. вона знаходилась разом з Шухевичем у Білогорщі. Операцією по захопленню генерала УПА керувала Москва. Безпосередньо справу контролював начальник управління спеціальних операцій Судоплатов, а здійснював операцію Нікітін. О шостій годині ранку агент Марія повинна була підсипати Шухевичу в каву велику дозу снодійного, щоб він прокинувся тільки через п’ять годин. Але Марія спізнилася на одну годину. І в цей день Шухевич, наче щось передчуваючи, кави не пив. Два офіцери НКВС спокійно ввійшли до квартири за сонним генералом, але їх зустріли пострілами. Шухевича вбили в перестрілці. Агент Марія виїхала до Москви, перед цим вона назвала НКВС усі конспіративні квартири головнокомандуючого.
Головною сенсацією інтерв’ю відставного офіцера КДБ СРСР Львівській газеті "Експрес" став той факт, що колишній офіцер КДБ на карті показав місце первісного поховання Шухевича. Він вважає, що прах генерала знаходиться на території слідчого ізолятора СБУ в Львові.
Там же можна знайти і інші поховання жертв НКВС. Можливо, останки пізніше таємно переховали.
Тіло генерал-хорунжого довго тримали непохованим. У НКВС не вірили, що в перестрілці був дійсно вбитий Р. Шухевич. З таборів у Львові виводили засуджених, що знали генерала, показали тіло й 17-річному сину Юрію Шухевичу. Згідно з оперативною справою, тіло генерала замотали в дві водонепроникні плащ-палатки, зв’язали сім разів дротом і поховали в центрі міста. Там зараз знаходиться слідчий ізолятор СБУ.
Професор Леонід Залізняк у газеті "Час" від 21-27 серпня 1947 р. писав: "Західні історики визнають УПА кращим партизанським рухом у Другій світовій війні. Не маючи ні матеріальної, ні моральної підтримки з-за кордону, як інші рухи Опору того часу, українські повстанці змогли понад десять років протистояти військовим машинам двох найстрашніших за всю історію людства тоталітарних імперій - Німеччини та більшовицької Росії".
Розбрат - не вина простих вояків, а біда їх командирів, про що свідчить невміння йти на компроміси, на примирення з іншими з’єднаннями задля боротьби проти спільного ворога. Тепер відомо про тисячі боїв УПА проти фашистів. Зокрема, про бій у с. Новому Загорові на Волині (Локачинський р-н), де вояки УПА (чоти Берези) за три дні знищили 540 гітлерівців і близько 1000 поранили. Неподалік Горохова (Волинь) вбили командира 45-ї дивізії вермахту Фон Лютцева. Біля с. Гуменики сотня Орла знищила вісімнадцять німецьких офіцерів, які вертались з будинку відпочинку до Рівного.
Є неспростовні докази, що загони енкаведе, переодягнені в місцеву форму з тризубами, під виглядом УПА - бандерівців, коїли злочини, до яких фашистам далеко. Як свідчить ветеран Другої світової війни, учасник бойових дій В. Кондратенко, навіть прокурор військ МВС Українського округу полковник юстиції Кошаровський не витримав і описав серію злочинів цих загонів, звертаючись до Хрущова: "Уймите их, они же восстанавливают население против нас, невозможно работать".
І проти цих банд, що заперечували українській нації на право існування і чіпляли фальшиві наліпки нашим героям, УПА вело запеклу боротьбу. Понад півмільйона осіб пройшло через Український рух опору фашизмові і більшовизмові у Другій світовій війні - це цифра, яка робить брехливими будь-які твердження про антинародність ОУН-УПА.
Опитування - Найкраща українська народна пісня
|