А ТАМ КРАЙ ДОРОГИ

А там край дороги
Ярая пшениця,
Зрання до вечора
Заробляла жниця.
Жала вона, жала,
Пшеницю ярую,
Кляла-проклинала
Долю наймитськую.
Не знала ні батька,
Матусі, ні брата,
Лиш горе зазнала,
Бо то чужа хата.
Робила дівчина,
Не мала спочинку,
Лише заробила,
Якусь сорочинку.
Болять в неї руки,
Болять в неї ніжки;
Ой дай же ти, пане,
Відпочити трішки.
«Не буду робити,
Коли руки зложу,
Отоді я, люди,
Відпочити зможу».