ОКСАНО

Оксано, Оксано, я чую твій голос.
Мені з України це вітер приніс.
Я чую, як стогне потоптаний голос.
Я бачу ті очі, наповнені сліз.

Оксано, Оксано, давно ми розстались...
Ще прийде наш час, ми стрінемось знов...
Моєю любов’ю ти була й осталась.
Оксано моя — ти і щастя, й любов.

Оксано, Оксано, я чую твій голос,
Ти часто виходиш на берег Дністра...
Ти з тугою глядиш туди, де палає
На заході сонця вечірня зоря.

Як нашу могутню, вільну Україну
Освітить наново вечірня зоря,
Тоді я вернуся до тебе, єдина,
До тебе, Оксано, Оксано моя!