Із досади, з тоски піду в лужки,
Да й в лужки-бережки по горішки.

А на тому лужку росте травка,
Да й травка-муравка й різнії квіти.

Нарву я квіток, сплету я вінок,
Да й оплету я вінка на свого дружка.

Щоб мій милий не скидав,
Д а щоб милий не скидав, щоб інших не кохав.

Носи, милий, не скидай,
Да й носи, не скидай, мене не покидай.