Із-за горочки, з-за калиночки
Колядники йдуть з Україночки.
Пустилися ми в високі гори,
Ідім за грішми, та й до комори.

Та й до комори ключики бери,
Скоро розмикай, та й гроші давай.
Ой давай, давай, не затинайся,
На пусту скриню не заклинайся.

Ой хцеш, ци не хцеш — мусиш нам дати,
Без червеного не підем з хати,
Ой дайте, дайте, як мате дати,
Як нам юж дате, підеме з хати.

Із-за горочки, з-за калиночки,
Ми коляднички з Україночки.
То в білім, в чорнім, то в коротенькім,
Я колядничок та молоденький.
Ноженьки мої побігайтеся,
Сім сороківців сподівайтеся;
А з межи того хоч ще немного,
Хоч ще немного, хоч червоного.
Портоньки мої киньтеся д’горі,
А я за вами д’горі ногами.
Ой тузом, тузом, тут грошей вузол,
Ой скачу, скачу, бо гроші бачу.

Із-за горочки, з-за калиночки,
Ми коляднички з Україночки.
То в білім, то в чорнім, то в коротенькім,
Я колядничок чом молоденький.
Ноженьки мої, побігайтеся,
Сім сороківців сподівайтеся.
А з межи того, хоч ще немного,
Хоч ще немного, хоч червоного.
Портоньки мої, киньтеся д’горі,
А я за вами горі ногами.
Ой тузом, тузом, тут грошей вузол.
Ой скачу, скачу, бо гроші бачу.