ІШЛА БІДА НЕВЕЛИЧКА
Українська народна пісня
Ішла Біда невеличка,
Надибала чоловічка.
— Де ти, Бідо, родилася,
Що ти мене вчепилася?
Приспів:
Ей, біда, біда, біда, біда, біда, біда-да,
Ей, біда, біда, біда, біда, біда, біда-да.
— Я в Хмельнику родилася,
А в Дашевім хрестилася,
А в Кальнику ізросла,
В Ялник заміж пішла.
Приспів.
Пішла Біда до Саврані,
Дали їй штани драні,
Пішла Біда у Бендери,
А в Бендерах і ті здерли.
Приспів.
Пішла Біда у Гайсин
Та вбралася в атласин,
В Гайсині люди знакомі
І на атласи лакомі.
Приспів.
Пішла Біда до попа,
Били Біду, як снопа,
Пішла Біда до дяка,
І там дали бияка.
Приспів.
Пішла Біда до Дениса,
Від Дениса вийшла лиса.
Пішла Біда до Дем’яна,
Від Дем’яна вийшла п’яна.
Приспів.
Пішла Біда до Клебані,
Стала за клюшницю в пані.
І снідала, й обідала,
І Браславля відвідала.
Приспів.
Пішла Біда до шевця,
Дали їй ремінця.
Сіла Біда на стільці,
Морщить собі постільці.
Приспів.
Сама з себе дивується,
Що в хороше обується.
Пішла Біда в будяки,
Погубила ходаки.
Приспів.
Сіла Біда під мостом,
Їдуть люди з хворостом.
Біда воли напужала,
Воли воза поламали.
Приспів.
Як ся Біда розіграла,
Всі колеса поламала.
Люди Біду витягали,
Біді ребра поламали.
Приспів.
Десь узялися цигани,
Свою Біду упізнали.
Били її різками:
— Топчи, Бідо, ніжками.
Приспів.
Били її файдами:
— Іди, Бідо, із нами.
Били її занозами:
— Іди, Бідо, за возами.
Приспів.
