Ішла Біда невеличка,
Надибала чоловічка.
— Де ти, Бідо, родилася,
Що ти мене вчепилася?

Приспів:

Ей, біда, біда, біда, біда, біда, біда-да,
Ей, біда, біда, біда, біда, біда, біда-да.

— Я в Хмельнику родилася,
А в Дашевім хрестилася,
А в Кальнику ізросла,
В Ялник заміж пішла.

Приспів.

Пішла Біда до Саврані,
Дали їй штани драні,
Пішла Біда у Бендери,
А в Бендерах і ті здерли.

Приспів.

Пішла Біда у Гайсин
Та вбралася в атласин,
В Гайсині люди знакомі
І на атласи лакомі.

Приспів.

Пішла Біда до попа,
Били Біду, як снопа,
Пішла Біда до дяка,
І там дали бияка.

Приспів.

Пішла Біда до Дениса,
Від Дениса вийшла лиса.
Пішла Біда до Дем’яна,
Від Дем’яна вийшла п’яна.

Приспів.

Пішла Біда до Клебані,
Стала за клюшницю в пані.
І снідала, й обідала,
І Браславля відвідала.

Приспів.

Пішла Біда до шевця,
Дали їй ремінця.
Сіла Біда на стільці,
Морщить собі постільці.

Приспів.

Сама з себе дивується,
Що в хороше обується.
Пішла Біда в будяки,
Погубила ходаки.

Приспів.

Сіла Біда під мостом,
Їдуть люди з хворостом.
Біда воли напужала,
Воли воза поламали.

Приспів.

Як ся Біда розіграла,
Всі колеса поламала.
Люди Біду витягали,
Біді ребра поламали.

Приспів.

Десь узялися цигани,
Свою Біду упізнали.
Били її різками:
— Топчи, Бідо, ніжками.

Приспів.

Били її файдами:
— Іди, Бідо, із нами.
Били її занозами:
— Іди, Бідо, за возами.

Приспів.