Ішли молодці рано з церковці,

Приспів:

В неділю! В неділю рано
Зелене вино саджено!

Ой ішли, ішли раду радити:
— Ой ходім браття, до ковальчиків,
До ковальчиків, до золотників,
Най нам покують мідяні човни,
Мідяни човни, золоті весла
Та ми ся пустим на Чорно море,
На Чорно море, під Царів-город.
Там ми чуєме доброго пана,
Доброго пана чом Стефанонька,
Що на рік дає по сто червоних,
По сто червоних, по парі чобіт.
По парі чобіт, по парі суконь,
По парі суконь та й по шапочці,
Та й по шапочці, по коникові,
По коникові, по бичикові.
Ой як си пішов а по риночку,
Підківочками вицюпкуючи,
Рясними суконьці потрясуючи,
Ясними стрілки виблискуючи.
Міщане мовлять, що сонце сходить,
А мати вийшла — що мій син іде,
Що мій син іде, корогов несе,
Корогов несе королівськую.

Ішли молодці рано з церковці
Та й стали собі раду радити,
Невеличкую, старосвіцькую:
— Ой скуймо, браття, золотий човен,
Золотий човен та й срібні весла
Та пустимося а в край Дуная,
Бо там чуємо доброго пана.
Ой він служенькам та й добре платить:
По коникові, по вороному,
Та й по шапочці, по соболевій,
Та й по сукманьці, по атласовій,
Та й по чобітках, по обцасових,
Та ще й до того три села нові.
Єдно ж ми село з старими людьми,
Другеє село із дівочками,
А третє село з парубочками.
Старії люди — для порадочки,
А ті дівочки — для гуляночки,
А парубочки — для забавочки.