А в полі, в полі й у видноколі
Стоять намети з білого шовку.
А в тих наметах все столи стоять,
Все столи стоять позастилані,
Позастилані все килимами.
А на тих столах все кубки стоять,
Все кубки стоять понаповнені.
Поза столами все пани сидять,
Між тими панами красний паничу,
Красний паничу, пане Іване.
Перед паничем вірнії слуги,
Просяться вони у невір-землю:
— Пусти нас, пане, у невір-землю!
Пустимо стрілу, як грім по небу,
Пустимось кіньми, як дрібен дощик,
Блиснем шаблями, як сонце в хмари!