А в саду, саду да й винограду,

Приспів:

Святий вечір!

Тудою текла річенька бистра,
По тій річеньці огалю пливе.
Вишла, вибігла слична панночка,
Стала огалю да й промовляти:
— Пливи, пливи, огалю, к славному городу,
Да й накажи, огалю, царям да панам,
Царям да панам да міщанським синам:
А у пана Івана хороша дочка,
Хороша дочка — премудра швачка.
Шиє, малює, злотом гаптує:
Що й у подоли ясні соколи
На рукавцях райськіє пташечки,
А на ковнірцях сизиє голубці.
Сизиє голубці як не загудуть,
Райськіє пташечки як не зацвілять,
Ясниє соколи як не полетять!