А вже третій вечір, як дівчину бачив,
Ходжу біля хати — її не видати:
«Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Вийди, серденя, утіхо моя!»

«Не вийду, козаче, не вийду, соколе,
Мене мати лає, гулять не пускає»...
«Брешеш, дівчино, брешеш, рибчино,
Брешеш, серденя, утіхо моя!»

«Та було б не рубати зеленого дуба,
Та було б не сватати, коли я не люба!»
«Правда, дівчино, правда, рибчино,
Правда, серденя, утіхо моя!»

А вже третій вечір, як дівчину бачив,
Ходжу коло хати, її не видати.
Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Вийди, серденько моє.

Не вийду, козаче, не вийду, соколе,
Не буду стояти цей вечір з тобою.
Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Вийди, серденько моє.

Допоможи, Боже, на рушники стати,
Тоді не розлучать ні батько ні мати.
Правда, дівчино, правда, рибчино,
Правда, серденько моє.