А вже чужі жонки
Конопельки беруть,
Моя чепурушка
Й не подумуває.

Приспів:

Вона мнеться та треться,
Вона дума, що минеться,
Вона дума ще й гадає,
Свою долю проклинає:
— А щоб тебе, доле,
Та бодай тебе, доле,
Як ти мене породила
На нещасную долю,
На великую муку,
Що й узяв чепуруху.
Чепуруху взяв — навіки пропав!
Навіки-віков зоставсь дураком.

А вже чужі жонки
Конопельки тягнуть,
Моя чепуруха
Й не подумуває.

А вже чужі жонки
Конопельки тчуть,
Моя чепуруха
Й не подумуває.