А за сим словом в звоночки звоним,
В звоночки звоним, тобі ся клоним,
Тобі ся клоним, славний господар,
Славний господар, наш пан Іванко.
Тобі ся клоним, тебе шануєм,
Тебе шануєм, тебе вінчуєм,
Житієм добрим і віком довгим,
І сам собою і з дружиною.
І з дружиною і з челядкою,
І з челядкою і з худібкою,
І з худібкою із рогатою,
І з цілим домом і святим ладом.
На степу поле, на полі лани,
А на тих ланах пшениця в кланях.
Пшениця в кланях та й в оборогах,
Золото, срібло у твоїх скринях.
Золотом їх укрий, вином ся упий,
За столом сяди, як вишневі сади.

А за сим словом в звоночки звоним,
В звоночки звоним, тобі ся клоним,
Пишний молодець на ім’я Йванко.
Тобі ся клоним, тебе шануєм,
Тебе шануєм, тебе вінчуєм
І долев добров, і віком довгим,
З отцем і з матков, з усев челядков,
Та й із своєю нареченою,
Нареченою, зарученою,
В городі зілля, в дому весілля.
І сам устань к нам та подякуй нам,
Що ми так красно защебетали,
Як соловійко в лузі в галузі,
Як зозулечка в вишневім садку,
Як ластівочка в побитих дворах,
Стрільці-молодці в мисливськім домі.