А сусіду колька коле,
Що я в жнива не йду в поле.
Нехай коле та й заколе
— Я не піду в жнива в поле,
Бо в тім полю дуже горе:
Сонце пече, стерня коле.
Жала, жала Гандзя цілий день
Та й нажала сніп їден.
А за Гандзьов цілий сніп:
Штири дяки, п’ятий піп.
Прийшов вечір — снопи носити,
Стала Гандзя голосити:
— Що се за диво ся зробило,
Де се снопи ся ті діли?
Чи се такі женці жали,
Чи се ворони їх пікрали?
Не ворони їх пікрали,
А такії женці жали.