А ще сонце не заходило,
Як до мене щось приходило.

Приходила моя матінка,
Приходила моя рідная.

Приходила моя рідная,
Порадниця моя вірная.

Дай же, боже, тую п’ятінку,
Випровадю свою матінку

За три ріки за глибокії,
За три мости за високії.

Сама стану під ялиною
З маленькою із дитиною.

— Вернись, вернись, моя матінко!
Вернись, вернись, моя рідная!

Вернись, вернись, моя рідная!
Пораднице моя вірная!

— Не вернуся, моя донечко,
Бо в тебе є лиха долечка.

Ні взутися, ні вдягнутися,
Ні до кого пригорнутися.

— А я взута і я вдягнена
Тим, що збита та ізлаяна.