Біда, мати, біда, мати,
Біда з бідочкою,
Іде мати на лан жати
Разом із дочкою.
Заходжу я за постатьку:
«Поможи нам, боже,
Пресвятая неділенька —
Скарай його, боже!»
Піп у церкві, піп у церкві
Книжечки читає:
«Почему вас, християни,
До церкви немає?»
«Ой як та нам, добродію,
До церкви ходити —
Од неділі до неділі
Гонять молотити!
Чоловіки молотити,
Жінки кужіль прясти,
Малі діти до тютюну,
У папуші класти!»
Самі собі раду радять:
«Ходімо до пана,
Чи не стрінем прикажчика,
Стрінем отамана».
Да не стріли прикажчика —
Стріли отамана:
«Вернітеся, вражі люди,
Бо будете биті!
Вернітеся, вражі люди,
Бо будете биті, —
Чоловіки молотити.
Жінки кужіль прясти!
Чоловіки молотити,
Жінки кужіль прясти,
Малі діти до тютюну,
У папуші класти!»
У Києві вогонь горить —
По цім боці димно;
Як убили Саливона —
Усім панам дивно!
У Києві вогонь горить —
По цім боці душно;
Як убили Саливона —
Усім панам скушно.
У Києві вогонь горить —
По цім боці жарко;
Як убили Саливона —
Усім панам жалко.
У Києві на дорозі
Розсипані карти;
Оце тобі, Саливоне,
Мужицькії жарти!
В його дочки Мар’яночки
В подолах мережки;
Куди тягли Саливона —
Кров’яная стежка.
В його дочки Анюточки
На голові стрічка;
Де сховали Саливона —
Кров’яная річка.