В зеленім гаю древко рубают,
Аж до Дунаю (Двічі)
Тріски падают.

Падают велки, падают мали,
Идь їх позберай, (Двічі)
Дівчатко шварне.

Идь їх позберай і кинь до огня,
Випер милому (Двічі)
Сорочку додня.

В п’ятницю намоч, в суботу випер,
В неділю рано (Двічі)
Милого прибер.

В неділю рано, як сонце сходит —
Юж мій миленький (Двічі)
Під перком ходит.

Кед би я знала, котра дарувала —
Зараз бим йому вершок зламала,
В пецу спалила.

Най мі не любит мого милого,
Най же си має (Двічі)
Кажда свойого.