В саду Наталка вінки в’є.
До неї Микола письма шле.
— Ввійди, Наталко, з саду до хати,
Час косу розплітати.

Нехай музики заграють,
Нехай дружечки заспівають.
Поблагословіть, отець і мати,
Тоді піду до хати.

Уже музики заграли,
Уже дружечки заспівали.
Поблагословив отець і мати,
Іди, Наталко, до хати.