В славнім місті під Хотином,
Гей, гей, у потоку,
Б’ється турок із москалем
Більше як півроку.
Коли стали та й москалі
Від рана до ночі, —
То не єден турок-баша
Замкнув свої очі.
Коли стали та й москалі
Як у половині, —
Нехай знає турок-баша,
Которий день нині!
Коли крикне турок-баша
Та на свої турки,
Голос гуде: «Досить-буде!
Погинемо тутки!
Утікаймо в Волощину,
В волоськеє місто.
Ачей би нас боронило
Від москалів міцно!»
Чорні кави, чорні врони
Круту гору вкрили, —
Гей, молодих турків-башів
Москалі побили.