Українські народні пісні

В ЦАРИГРАДІ НА РИНОЧКУ

(Пісня про Байду)

В Цариграді на риночку
Та п’є Байда мед-горілочку;
Ой п’є Байда та не день, не два,
Не одну нічку та й не годиночку;
Ой п’є Байда та й кивається.
Та на свого цюру поглядається:
«Ой цюро ж мій молодесенький,
Та чи будеш мені вірнесенький?»
Цар турецький к ньому присилає,
Байду к собі підмовляє:
«Ой ти, Байдо та славнесенький,
Будь мені лицар та вірнесенький,
Візьми в мене царівночку,
Будеш паном на всю Вкраїночку!»
«Твоя, царю, віра проклятая,
Твоя царівночка поганая!»
Ой крикнув цар на свої гайдуки:
«Візьміть Байду добре в руки,
Візьміть Байду, ізв’яжіте,
На гак ребром зачепіте!»
Ой висить Байда та й не день, не два,
Не одну нічку та й не годиночку;
Ой висить Байда та й гадає,
Та на свого цюру споглядає,
Та на свого цюру молодого
І на свого коня вороного:
«Ой цюро ж мій молоде[се]нький,
Подай мені лучок та тугесенький,
Подай мені тугий лучок
І стрілочок цілий пучок!
Ой бачу я три голубочки —
Хочу я убити для його дочки.
Де я мірю — там я вцілю,
Де я важу — там я вражу!»
Ой як стрілив — царя вцілив,
А царицю в потилицю,
Його доньку в головоньку.
«Отто ж тобі, царю,
За Байдину кару!
Було тобі знати,
Як Байду карати:
Було Байді голову істяти,
Його тіло поховати,
Вороним конем їздити,
Хлопця собі зголубити».

Походження та примітки

В ЦАРИГРАДІ НА РИНОЧКУ (Пісня про Байду).

Записано в середині XIX ст. в Галичині. Друкується за зб. Я. Ф. Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси», ч. І, стор. 1—2.

Пісня складена не пізніше XVII ст.; записана в багатьох варіантах у різних місцевостях України. Цікавий варіант записав у 60-х роках XIX ст. на Київщині видатний український композитор М. В. Лисенко (див. «Збірник українських пісень», вип. III, К., 1876, стор. 7).

Велика популярність пісні зумовлена її героїчним змістом і глибоким патріотизмом. Образ Байди — образ патріота, людини з народу, яка мужньо бореться з деспотом — турецьким султаном, тісно зв’язаний з образами билин, зокрема про Василія Ігнатовича та Батигу.

Байда — з історії особа не відома; багато істориків вважають його образом видатного борця проти турецько-татарської агресії Дмитра Вишневецького, якого і називають Байда-Вишневецький. Приблизно в 1554—1555 рр. Вишневецький побудував на острові Мала Хортиця фортецю-замок, що став опорним пунктом для боротьби українських козаків проти татар і турків. В 1556—1563 рр. Вишневецький був на службі у московського царя Івана IV Грозного, який доручав йому відповідальні військові справи. На чолі російських військ Вишневецький здійснив особливо вдалий похід у 1558 р. під Перекоп. В 1563 р. його підступно захопили в полон молдавські феодали і передали турецькому султанові Селіму II, який жорстоко розправився з Вишневецьким.

Цариград (Цареград, Царград, Царгород) — місто Константинополь (тепер Стамбул) у Туреччині; колишня столиця султанської Туреччини; в XV — XVII ст. — великий світовий невільницький ринок і місце каторжних робіт.

Джерело

Тематичні розділи

  • Історичні пісні
  • Боротьба проти іноземного поневолення та феодально-кріпосницького гніту в XV - першій половині XVII століття