В чистім полі да стояв явор
Тонкий, високий, листом широкий.
На тому яворі сиділа тетерка,
Там Михайло похожав,
Тугий лучок направляв,
Хотів тетерку застрілити.
У його тетерка просилася:
— Не стріляй мене, молодець Михайло,
Як будеш ти женитися,
Пущу сина в бояре,
А донечку в світилочки,
А старого в старости,
А сама пійду в куховарки,
Пущу з себе все пір’ячко,
Скрию твоє весіллячко.