Українські народні пісні

Вінку мій ружовий

Хоровод

Стає коло дівчат, а всередину входить хлопець. Все коло співає:

— Вінку мій ружовий,
Де-с бував?
— У Львові.
— Що за тя давали?
— Сто левів червоних.
А по столу сокіл брень, сокіл брень!
А мій милий Тимку,
Вибирай си дівку,
Котру хоч,
Ще підскоч!

При сих словах хлопець вибирає собі з кола дівчину, яка і йде до середини, а він в коло на її місце. Тоді співають знову: «Вінку мій ружовий» і т. д. Вибрана дівчина бере собі до середини уже не кого хоче, а наступного за тим, що був перший раз у середині. Так продовжують забаву досхочу.

Походження та примітки

ВІНОК.

А — записав Д. Шимчук у селі Сапогов Борщівського повіту в Галичині. ««Матеріали до українсько-руської етнології», т. XII, Львів, 1909; т. XV, Львів, 1912; т. XVI, Львів, 1916; т. XVIII, Львів, 1918», XII, сторінка 58.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Хороводи з іграми й танцями

Вінку мій ружовий

Хоровод

Дівчата утворюють коло. Всередині одна дівчина.

— Вінку мій ружовий,
Де-с бував? — У Львові.
— Що за тебе давали?
— Сто червоних талярів.
— Бочком, бочком перекотися
Ще й низенько поклонися.
Від Дунаю до Дунаю
Вибирай си котру з краю.
Котру хоч ще й підскоч,
Вибирай си котру схоч.

Дівчина в середині кола вибирає на своє місце іншу дівчину.

Походження та примітки

ВІНОК.

Б — записав І. Балюк в 1912 — 1913 рр. у селі Трибухівці, Бучацького району, Тернопільської області Рукописний фонд Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, фонд 28 — 3, одиниця зберігання 217, аркуш 44.

Джерело

Тематичні розділи

  • Веснянки та гаївки
  • Хороводи з іграми й танцями