Вийду я у поле,
Гляну на село,
Гляну на пшеницю —
Дуже весело.

Оце ж та пшениця,
Що сіяли ми,
Оце ж теє поле,
Де жили пани.

Нагаї свистіли.
Це було колись,
А тепер пшениці
Лани розрослись.

Ми таки діждали
Світлої пори —
Поля засівали
Наші трактори.

Хочу вам сказати
Словом я одним —
Земля наша вкрита
Золотом рясним.

Акти нам вручили —
Земля навік нам,
Хто простягне руки —
Дамо по рукам.

Ми тепер сильніші
Вогню і води, —
Уперед, народе
Трудящий, іди.

Жити стало краще,
Жити веселіш,
Щорік виростаєм,
Стаємо міцніш.

Ніхто нас не зломить,
Міцні, як граніт.
Учить любий Сталін,
Як треба нам жить...