— Галинко моя, щебетушко,
Скажи мені правдоньку, моя душко:
Які в тебе та й без мене гості були, гості були?

— Був Кузьма полтавський,
Кучерявий Марко харківський,
А Михайло Придибайло, моє серденятко, Київський.(2)

— Галинко моя, щебетушко,
Скажи мені правдоньку, моя душко:
Що у тебе та й без мене гості їли, гості їли?

— Їв Кузьма полову,
Кучерявий Марко солому,
А Михайло Придибайло, моє серденько кохане, Пироги. (Двічі)

— Галинко моя, щебетушко,
Скажи мені правдоньку, моя душко:
Що у тебе та й без мене гості пили, гості пили?

— Пив Кузьма горівку,
Кучерявий Марко наливку,
А Михайло Придибайло, моє серденько кохане, мед-вино. (Двічі)

— Галинко моя, щебетушко,
Скажи мені правдоньку, моя душко:
Де у тебе та й без мене гості спали, гості спали?

— Спав Кузьма в соломі,
Кучерявий Марко в полові,
А Михайло Придибайло, моє серденько кохане, в перинах. (Двічі)

— Галинко моя, щебетушко,
Скажи мені правдоньку, моя душко:
Як від тебе без мене гості пішли, гості пішли?

— Йшов Кузьма лаючись,
Кучерявий Марко сердячись,
А Михайло Придибайло, моє серденько кохане, сміючись. (Двічі)