Гей, зажурився сивий соколонько,
Гей, бідна ж моя, бідна головонько!

Ой що нігде сісти та гніздечка звити,
Гей, малих діток та і розплодити.

Звив би низенько, то повидирають,
А звив би високо — деревце зрубають.

Гей, по долинах розлилися ріки,
Гей, а по горах та зацвіли маки.

Гей, ой зацвіли прекраснії маки,
Гей, то не маки, то донські козаки.

То то ж не козаки, то то новобранці,
Зібрались в некрути в неділеньку вранці.

Гей, сидить мати, сидить край віконця,
Гей, виглядає сина-запорожця.

Гей, ведуть вони коні напувати,
Гей, вийшла мати води набирати.

Гей, вийшла мати води набирати,
Гей, та й почала сина пізнавати.

— Гей, сину, сину, а ти ж мій синочку!
Гей, іди, іди, сину, додомочку.

Гей, іди, іди, сину, додомочку,
Гей, змию тобі кудряву головочку.

— Не піду я, мати, до твоєї хати,
Є в мене хата — зелена діброва.

Є в мене хата — зелена діброва,
А змиє мені моя кров червона.

Гей, а розчеше дрібная ліщина,
Гей, а заплаче молода дівчина.