ГЕЙ, ЗАЖУРИВСЯ СИВИЙ СОКОЛОНЬКО
Українська народна пісня
Гей, зажурився сивий соколонько,
Гей, бідна ж моя, бідна головонько!
Ой що нігде сісти та гніздечка звити,
Гей, малих діток та і розплодити.
Звив би низенько, то повидирають,
А звив би високо — деревце зрубають.
Гей, по долинах розлилися ріки,
Гей, а по горах та зацвіли маки.
Гей, ой зацвіли прекраснії маки,
Гей, то не маки, то донські козаки.
То то ж не козаки, то то новобранці,
Зібрались в некрути в неділеньку вранці.
Гей, сидить мати, сидить край віконця,
Гей, виглядає сина-запорожця.
Гей, ведуть вони коні напувати,
Гей, вийшла мати води набирати.
Гей, вийшла мати води набирати,
Гей, та й почала сина пізнавати.
— Гей, сину, сину, а ти ж мій синочку!
Гей, іди, іди, сину, додомочку.
Гей, іди, іди, сину, додомочку,
Гей, змию тобі кудряву головочку.
— Не піду я, мати, до твоєї хати,
Є в мене хата — зелена діброва.
Є в мене хата — зелена діброва,
А змиє мені моя кров червона.
Гей, а розчеше дрібная ліщина,
Гей, а заплаче молода дівчина.
