Гей, ой у полі клен-дерево різно,
Гей, ходить козак до дівчини пізно.

— Гей, ой не ходи, козаче, до мене,
Гей, бо неслава на тебе й на мене.

Гей, ще й на твого коня вороного,
Гей, ще й на тебе, парня молодого,

Гей, ще й на твоє золоте сідельце,
Гей, ще й на тебе, козаченьку-серце,

Гей, ще й на твою дротяну нагайку,
Гей, ще й на мене, дівчину-коханку,

Гей, ще й на твою зброю золотую,
Гей, ще й на мене, дівку молодую,

Гей, ще й на твою козацькую вроду,
Гей, ще й на мене, дівчину молоду.

Гей, а я слави повік не боюся,
Гей, з ким люблюся, то й не наговорюся.

Гей, з ким люблюся, то й не наговорюся,
Гей, з ким кохаюсь, то й стану звінчаюсь.

Гей, а в неділю рано-пораненько,
Гей, я ж думала, що то сонце сходить.

Гей, а то козак на риночку ходить,
Гей, вороного коня за повода водить.

Гей, сиву шапку в правій руці носить,
Гей, свого пана прехороше просить:

— Пане ж мій, пане! Пане мій, паночку!
Гей, пусти мене з року додомочку.

Гей, пусти мене з року додомочку,
Гей, плаче-тужить дівчина за мною.

— Гей, нехай тужить, вона перетужить,
Гей, нехай козак хоть року дослужить.

Гей, нехай плаче, вона перестане,
Гей, нехай козак на другий рік стане.

— Гей, як не будеш додому пускати,
Гей, то я буду ніччю утікати.

— Гей, як ти будеш ніччю утікати,
Гей, то я скажу в кайдани кувати.

— Гей, не куй мене, пане, у кайдани,
Гей, прикуй мене в шинкарки до лавки.

Гей, у шинкарки мед, вино, горілка,
Гей, у сусіди прехороша дівка.

Гей, у шинкарки мед, горілку пити,
Гей, у сусіди дівчину любити.