Жито, мати, жито, мати, жито — не пшениця,
Як дівчини не любити, коли чепуриться?

Приспів:

Гей! Сама я не знаю,
Що діяти маю:
Чи плисти, чи брести —
Сама не вгадаю.
Чи плисти, чи брести —
Сама не вгадаю.

Жито, мати, жито, мати, жито — не полова,
Як дівчини не любити, коли чорноброва?

На тім боці, на толоці, на кам’янім мурі
Питається козак дівки: «Чи ти йдеш за мене?»

Чи ж це тая криниченька, що голубка пила?
Чи ж це тая дівчинонька, що вірно любила?

Чи ж це тая криниченька, що голуб купався?
Чи ж це тая дівчинонька, що я женихався?

Жито, мати, жито, мати, жито — не пшениця,
Чом дівчини не любити, коли чепуриться?

Приспів:

Ой сама я не знаю, що чинити маю:
Чи йти, чи брести — сама не вгадаю!

Жито, мати, жито, мати, жито — не полова,
Чом дівчини не любити, коли чорноброва?

По тім боці у толоці молодії хлопці,
Мене мати не пускає, бо в чорній сорочці.

По тім боці у толоці два камені меле,
Питається козак дівки: «Чи підеш за мене?»

— Не піду, не піду, з далекого краю,
Будеш бити й знущаться — я роду не маю!

Камень меле, камень меле, а колесо креше,
Козаченько правду каже, дівчинонька бреше!

Жито, мати, жито, мати, жито — не пшениця,
Чом дівчини не любити, коли чепуриться?
Ой сама я не знаю, що чинити маю,
Чи йти, чи брести — сама не вгадаю.
Жито, мати, жито, мати, жито — не полова,
Чом дівчини не любити, коли чорноброва?
По тім боці у толоці молодії хлопці,
Мене мати не пускає, бо в чорній сорочці.
По тім боці у толоці два камені меле,
Питається козак дівки: «Чи підеш за мене?»
— Не пійду, не пійду — з далекого краю, —
Будеш бити, ізнущаться — я роду не маю.
Камінь меле, камінь меле, а колесо креше,
Козаченько правду каже, дівчинонька бреше.