Зійди, місяцю, і ти, ясна зоре,
Та засвіти на все поле.
Ой там мила чорнобрива
Та пшениченьку поле.

Ой поле вона, поле
Та все вгору поглядає,
Чи високо сивий сокіл
З орлами літає?

Ой літає, літає,
Літаючи воркотає:
Ворку-ку-ку, ворку-ку-ку!
Та подай, мила, руку.

— Ой рада б я встати
Та обидві подати —
Сидить нелюб край віконця
Та буде воркотати.